На Верецькому перевалі завершують облаштовувати меморіальне кладовище січовиків Карпатської України, - Олександр Ганущин

15.05.2017
На Верецькому перевалі завершують облаштовувати меморіальне кладовище січовиків Карпатської України, - Олександр Ганущин

Роботи з будівництва та облаштування меморіального кладовища січовиків Карпатської України на Верецькому перевалі завершуються.

Голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин разом з керівником КП «Доля» Святославом Шереметою, керівництвом району та підрядниками виїхали на місце, аби перевірити стан та якість виконаних робіт.

Нарада відбулася сьогодні, 15 травня.

 

«Саме на Верецькому перевалі у далекому 1939 році загинуло понад 600 січовиків Карпатської України.  Світла пам'ять, велика подяка та пошана про наших героїв повинна жити завжди», - зазначив Олександр Ганущин.

На місці меморіального кладовища уже поставили кілька десятків хрестів, облаштували територію. Тепер встановлюватимуть великий центральний хрест. Поряд з пам’ятним місцем розташують інформаційний щит написаний чотирма мовами: українською, англійською, угорською та польською. Окрім цього, проведуть ряд робіт із благоустрою території.

Офіційне відкриття меморіального кладовища на Верецькому перевалі планують уже наступного тижня.

Довідка.

У жовтні-листопаді 2008 р. комунальне підприємство Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій "Доля" за дорученням Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій провело пошук місць поховань вояків Карпатської Січі на Верецькому перевалі. Дослідження проводилися в околиці сіл Жупани Сколівського р-ну Львівської області та Верб'яж Воловецького р-ну Закарпатської області. Як свідчать знайдені під час розкопок матеріали, це були вояки Карпатської Січі – галичани, розстріляні на Верецькому перевалі у березні 1939 р.

Військовим органом Карпатської України була мілітарна організація "Карпатська Січ", початки якої сягають листопада 1938 року. Своїм основним завданням організація вважала захист Закарпаття від нападів угорських і польських диверсійних загонів. Найбільша битва розгорнулась 15 березня на Красному полі – рівнині, що лежала на правому березі Тиси поблизу Хуста. В цьому бою загинуло близько 230 січовиків, чеських воїнів і добровольців. На центральному напрямі бої відбулися на околиці міст Сваляви та Іршави. Січовики втратили близько 200 убитими і понад 400 пораненими; в полон було взято біля 300 осіб. У боях по лінії фронту від Королева до Хуста угорці полонили багато чехів і 450 січовиків, серед яких було чимало галичан. 18 березня 1939 р. останні захисники Карпатської України припинили опір.

Убитих січовиків поховали на Верецькому перевалі, за кілька метрів від лінії тодішнього кордону. На братській могилі поставили дерев'яний хрест.

Інші групи січовиків було розстріляно праворуч від перевалу з боку Глухівського верху та поблизу глибокої долини. Тут було вбито 230 вояків Карпатської Січі. Загальна кількість січовиків, розстріляних на Верецькому перевалі, становила близько 600 осіб