КОМЕНТАРІ
2010-01-22Мирослав Сеник: "Акт проголошення Соборності – одна з ключових дат в історії боротьби українського народу за незалежність" Проголошення Соборності – це дуже важлива подія в історії української нації. Україна, яка в той час була розшматована між Росією, Польщею, Румунією, Австро-Угорщиною, ніколи би не зберегла свою мову, культуру, національне обличчя якби не було ідеї великої держави, ідеї Соборності. Все те, що нами рухало протягом століть, ще з часів Київської Русі – це ідея Соборності. Сьогодні ми живемо в значно кращі часи – маємо територіальну соборність. Ми ще не до кінця маємо духовну соборність. Сьогодні важливо підтримувати ті принципи, що нас об’єднують – перш за все це мова, це наша культура, це наша історична пам’ять. Тому такі свята треба святкувати і треба акцентувати на тих об’єднуючих моментах, які повинні служити до об’єднання України.
2009-10-15Петро Колодій: "Посада заступника – партійне доручення" (інтерв’ю Західній інформаційній корпорації)Кандидатура Сех не розглядалася
– Що означає для «Свободи» і для Вас особисто посада заступника голови Львівської облради?
– Для нас ця посада означає більше можливостей бути корисним громаді Львівщини, більше можливостей здійснювати програмові засади партії.
Особисто для мене ця посада – це виконання чергового партійного доручення, а також – нагода здобути досвід роботи в органах місцевого самоврядування. Був час, коли я працював помічником-консультантом народного депутата Олега Тягнибока, курував Радехівський район. Пізніше я отримав партійне доручення формувати економічну раду у Львівській області. Тепер мене як заступника голови Львівської обласної організації ВО «Свобода» делегували на посаду заступника голови Львівської облради.
– Як сталося, що саме Вашу кандидатуру було висунуто на посаду заступника? Чому кандидатуру Ірини Сех у процесі перемовин визнали «непрохідною»?
– Кандидатуру заступника голови обласної ради затверджував політвиконком «Свободи». І, оскільки ми, на порозі президентських, ймовірно, дострокових парламентських і місцевих виборів, то керівництво об’єднання базувало своє рішення на стратегії проведення цих кампаній.
Відповідно Олег Панькевич як заступник голови ВО «Свобода» у центральному штабі відповідає за забезпечення і підготовку голів та членів виборчих дільничних комісій, спостерігачів по всій Україні.
Ірина Сех не тільки буде очолювати Львівський обласний передвиборчий штаб, а й стане довіреною особою кандидата в Президенти Олега Тягнибока. Тут я хочу нагадати, що згідно із Законом України про вибори Президента України (ст. 67), довіреними особами не можуть бути посадові і службові особи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Тому, через значні партійні обов’язки, завантаженість під час виборчих кампаній та законодавче обмеження, ні кандидатура Панькевича, ні Сех на цьому етапі навіть не розглядалися.
– Які питання на посаді заступника Ви куруватимете? Що визначаєте пріоритетним у роботі обласної ради на найближчий період?
– Згідно з розподілом, проведеним головою обласної ради, до моєї компетенції увійшли такі напрямки, як: культура, духовне відродження, засоби масової інформації та туризм; освіта та наука; адміністративний устрій та місцеве самоврядування; використання земель та регулювання земельних відносин; інвестиційна діяльність та транскордонне співробітництво; розвиток села та АПК; паливно-енергетичний комплекс; промисловість, будівельна індустрія, комунікації та енергоефективність; підприємництво, торгівля та регуляторна політика.
Пріоритетним у роботі обласної ради, вважаю, є питання контролю над цільовим використанням бюджетних коштів. Болючим в області також є земельне питання. Ми вели активну боротьбу із земельними аферистами. Тепер у нас буде більше можливостей захищати права громади.
– У 2006 році, на початку роботи цього скликання ЛОР, «Свобода» заявляла, що три заступники голови – це даремно викинені гроші, достатньо одного. А тепер два заступники…
– Так, дійсно. «Свобода» наполягала на виконанні норм закону. На той період, українське законодавство не передбачало більше одного заступника голови обласної ради. Сьогодні норма закону змінена. Має бути два заступники.
А щодо бюджетних коштів, то нагадаю Вам, що так само, як і свободівець Олексій Кайда, голова Тернопільської обласної ради, я відмовився від посадового окладу і надбавок, що становить 120 тис. грн в рік. Я також відмовився від половини своєї зарплати, надбавок та премій – цю суму щомісячно переказуватиму на соціальні потреби.
Зокрема, з першої моєї зарплати 50% планую передати на пластовий окружний захід «Повстанська Ватра», присвячений 90-й річниці з дня народження Петра Полтави, який відбудеться 17-18 жовтня у Бродівському районі.
– У скільки обійдеться річне утримання двох заступників голови Львівської облради?
– Згідно із бюджетом на 2009 рік, це – 18 556 грн на місяць. З такого розрахунку на заробітну плату заступників голови обласної ради в рік з обласного бюджету виділятиметься 222 тис. 700 грн.
«Свобода» залишається в опозиції
– Які саме наміри «Свободи» при владі (голова облради на Тернопільщині, заступник голови облради на Львівщині) будуть реалізовані, чого не вдавалося зробити будучи опозиційною?
– По-перше, «Свобода» не змінювала свого статусу опозиції у Львівській обласній раді. Як і раніше, на більшість пропонованих обласною адміністрацією проектів рішень ми матимемо свої пропозиції і даватимемо свою відповідну реакцію. Інша річ, що вплив заступника голови обласної ради, сподіваюся, допоможе тепер отримати значно більше підтримки ініціатив «Свободи» в сесійній залі.
По-друге, у Тернопільській обласній раді, де ВО «Свобода» має свого голову обласної ради, 4-х голів постійних депутатських комісій, а також 50 зі 120 депутатів, – інакша ситуація. Бо природа конфлікту і протистояння з обласною адміністрацією – дещо інші. Маючи блокуючий пакет голосів, «Свобода» вже більше, як півроку не дозволяє виконавчій владі в Тернопільській області використовувати брудні схеми розкрадання та розбазарювання бюджету, майна, землі і надр, що вони робили раніше. Хоча для ухвалення позитивних рішень нам не вистачає 11 голосів. А представники інших фракцій в Тернопільській обласній раді («Єдиного центру», УНП, Блоку Литвина і «Нашої України») є, як правило, або головами райдержадміністрацій, або працівниками виконавчих служб і, автоматично, підлеглими голові обласної адміністрації Юрієві Чижмарю («Єдиний центр»).
Що стосується фракції «Партії регіонів», то, незважаючи на їхню нібито «критику» влади в сесійній залі, їхні голосування ідуть в унісон з позицією обласної адміністрації. Тим більше, вже ні для кого не є таємницею, що «Єдиний центр» підтримуватиме Віктора Януковича на посаду президента України.
Наприклад, за цей період в Тернопільській обласній раді було ухвалено 270 рішень соціально-економічного, політичного характеру, питань, які стосуються негайного вирішення господарських проблем краю, більшість з яких – ініційовані фракцією «Свободи». До речі, це – найвищий показник в Україні. Натомість, лише частково 8 із 28 ухвалених цільових програм в Тернопільській області, станом на 1 вересня 2009 року, профінансовані обласною держадміністрацією.
Отже, наше завдання – заслуховувати виконавчу владу, оцінювати її діяльність, контролювати і вимагати негайного виконання рішень обласної ради. До прикладу, 6 жовтня, на позачерговому засіданні сесії Тернопільської обласної ради (до речі, ініційованого фракцією ВО «Свобода»), тільки депутати-свободівці проголосували за визнання незадовільною роботи облдержадміністрації щодо утилізації твердих побутових відходів. Це ж – абсурд! Вся Україна знає, що через намагання отримати «відкати» при будівництві сміттєпереробного заводу і відведенні землі під нього, вже 15 років вирішення цієї проблеми гальмується владою. Ті ж депутати живуть серед того сміття, але страх і бажання догодити голові облдержадміністрації не дають їм можливості реалізувати волю народу, який їх обирав, відправити у відставку непрофесійних, нечистих на руку керівників. До речі, ще 20 серпня обласна рада своїм рішенням зобов’язала облдержадміністрацію не тільки виділити землю під сміттєпереробний завод, перерахувати 2 млн грн, виділених обласною радою на закупівлю сміттєсортувальної машини, а й розробити і подати на затвердження обласної ради програму поводження з твердими побутовими відходами. Цього не зроблено. Тернопільська область є єдиною в Україні, в якій ця програма – відсутня до цього часу.
Уявляєте собі, під час сесії заступник голови ОДА Б. Якубовський договорився до того, що, смітєєпереробний завод у Тернопільській області немає можливості побудувати, бо, ця область є найбільш густо заселена, відтак, буцімто, немає вільної землі. Це яскравий приклад, що сваволя влади не тільки в центрі, а й на місцях, перейшла всі межі.
– Обіцянки «Свободи» навести порядок у владі на Львівщині будуть реалізовані? Зокрема, йдеться про лобіювання земельних і майнових питань в обласній раді?
– Ми будемо намагатися навести порядок, але чи ми зможемо навести його до кінця, я би не хотів про це переконливо стверджувати. Ми всі зусилля скеруємо на це.
У зв’язку з економічною кризою питання викупу майна взагалі не стоїть. Я не бачив у порядку денному охочих, хто би хотів сьогодні викуповувати майно. Особисто моя позиція така: якщо люди працюють і орендують майно, обласна рада як власник має йти їм на зустріч. Так само і щодо земельних ділянок, якщо людина використовує її за призначенням, їй потрібно допомагати: давати розтермінування в оплаті, щоб використання майна чи землі було дійсно продуктивним. Лобіювання цих питань – це ганебні речі, які я думаю взагалі не будуть використовуватися сьогодні в обласній раді.
«Свобода» нікуди не вливалася, щоб сидіти тихо. Ми завжди боролися з земельними аферами і будемо робити це надалі. Посада заступника – додатковий важіль у цій боротьбі.
– Раніше «Свобода» не раз публічно «діставала» голову ЛОР Мирослава Сеника, звинувачувала його у порушенні регламенту тощо. Як тепер склалися ваші стосунки з головою облради?
– Я Вас запевняю, що позиція «Свободи» як до виборів заступника голови обласної ради, так і після них залишається принциповою і незмінною. Ви у цьому вже не раз переконувалися і ще не раз переконаєтеся в майбутньому. Згадайте хоча б минулу сесію.
Мої стосунки з головою обласної ради є діловими.
Трансляції сесій Львівської облради – це вияв демократії
– Тягнибок прокоментував ваше обрання як додатковий важель контролю за підрахунком голосів на виборах. Яким чином ви це будете робити?
– Я діятиму виключно в рамках українського законодавства. Але вже сам факт, що «Свобода» має свого представника в органах місцевого самоврядування, буде стримувати амбіції фальсифікаторів.
– Львівська облрада на час президентської кампанії може перетворитися на агітмайданчик за кошт громади… Чи готові Ви піти на припинення трансляцій сесій, що також дало би значну економію бюджетних коштів?
– Наш агітмайданчик – це наша діяльність.
Щодо прямої трансляції, то це традиція з перших днів роботи Львівської обласної ради демократичного скликання з 1990 року. Це один з найвищих проявів демократії, прямого народовладдя і гарантія прозорості діяльності облради. Люди мають право знати, що роблять їхні обранці. І першими, хто зазіхав на пряму трансляцію, були есдеки Медведчука. До речі, Тернопільська обласна рада, за пропозицією фракції ВО «Свобода» на виконання нашої передвиборчої програми, вперше за роки незалежності ввела пряму трансляцію. І безвідносно до того, «Свобода» буде в опозиції, чи при владі, ми відстоюватимемо право громади знати, як працюють і що ухвалюють їхні обранці.
Всі питання, які піднімають депутати від «Свободи» носять соціальний характер і, я думаю, є цікавими для мешканців області. Я не вбачаю тут особистого піару. Через трансляцію сесій обласної ради ми демонструємо нашу роботу. Це прозоре ведення політики.
Трансляції також стримують чиновників від «безпредєлу» – суттєвих зловживань.
«Свободу» фінансують за благодійні внески
– Ваша позиція щодо теперішнього стану місцевого самоврядування в Україні. Чи можна стверджувати про те, що депутати місцевих рад, у першу чергу, відстоюють кулуарні та свої бізнесові інтереси? Як відновити зв’язок депутата з виборцями?
– Позиція «Свободи»: «Ні!» – самоврядності територій, «Так!» – самоврядності населених пунктів.
Ми вважаємо, що треба ухвалити закон про прозору і просту процедуру відкликання депутатів. Це не дасть їм забути, хто їх вибрав і що вони обіцяли виборцям.
Слід забезпечити підвищення ролі місцевого самоврядування шляхом перерозподілу повноважень та фінансових ресурсів між центральними органами влади і органами місцевого самоврядування за принципом: формування бюджету «знизу вгору».
Необхідно також запровадити практику якнайширшого прямого народовладдя у територіальних громадах – референдуми, плебісцити, загальні збори тощо. Проводити місцеві референдуми з життєвоважливих питань. Запровадити механізм вето громади щодо рішень органів місцевого самоврядування.
А також варто поглибити вплив місцевого самоврядування на життєдіяльність громади шляхом створення будинкових, вуличних, квартальних комітетів та інших органів самоорганізації населення. Дозволяти наділяння землі та нове будівництво у населених пунктах тільки за згодою цих органів. Спірні земельні та будівельні питання вирішувати шляхом проведення місцевих референдумів.
Ви запитуєте про депутатів місцевих рад, які відстоюють кулуарні та свої бізнесові інтереси. Прикро, але такі є. І ще прикріше, що таких є немало. Ті політичні сили, які приводять подібних депутатів, повинні нести за це політичну відповідальність. Люди повинні уважніше дивитися у списки, за кого вони голосують. Отут і знадобиться дієвий закон про можливість відкликання депутатів.
– Багато депутатів облради з інших фракцій хочуть вступити до «Свободи» перед черговими виборами. Скільки таких охочих? Назвіть їх?
– До мене особисто і до керівництва обласної партійної організації не зверталися депутати, які б мали бажання вступити у ВО «Свобода», стати членами партії. Таких заяв ми ще не бачили. Але, в принципі, депутатів, які підтримують позицію «Свободи», в обласній раді є багато. Якщо взяти від початку роботи нашого скликання і до сьогодні, є дуже багато депутатів, яким подобається позиція і справи «Свободи». Але дуже часто через тиск партійного керівництва з Києва вони не підтверджують свою позицію голосуванням.
Якщо ви маєте на увазі Богдана Кука, то конкретної розмови ще не було. Не було його заяви з наміром вступити до «Свободи». Але якщо Богдан Кук напише таку заяву, ми її розглянемо.
– Як тоді питання імперативного мандату?
– Давайте не будемо заглядати наперед. На сьогодні цього немає. Ми маємо багато прикладів, коли люди перейшли з однієї партії до іншої, але не виходячи з фракції вони мають можливість залишатися депутатами.
– Хто фінансує «Свободу»? Тягнибок у мери Києва, тепер Тягнибок у Президенти, масштабна рекламна кампанія. Це все коштує…
– Звичайно. Моїм завданням на одній із партійних посад було формування економічної ради. На сьогодні є економічна рада при обласній партійній організації, є такі і при районних організаціях «Свободи». Економічна рада складається з підприємців, бізнесменів, за кошт яких і живе партійна структура. У раду входять партійці і симпатики «Свободи». На їх благодійні кошти ми проводимо свою діяльність.
2009-10-13"Мені подобається ця робота" - Роман Ілик, перший заступник голови Львівської обласної ради, про свою роботу, враження від неї та бюджет області в інтерв’ю газеті "Суботня пошта" - Насамперед хотілося б дізнатися, як минули перші тижні роботи на новій посаді?
- Вони минули непомітно й цікаво, адже роботи надзвичайно багато. Однак життя навчило мене братися серйозно до будьякої роботи і виконувати її добросовісно та якісно. Особливо коли йдеться про високу посаду в обласній раді. До речі, користуючись нагодою, хочу подякувати усьому депутатському корпусові за висловлену мені високу довіру.
- Які обов'язки покладено на Вас як на першого заступника голови?
- Перший заступник виконує функції керівника облради на час його відсутності. Окрім того, між двома заступниками голови обласної ради розподілені функції щодо кураторства комісій та міст обласного підпорядкування і районів Львівської області. Немало доводиться виконувати представницьких повноважень, таких як привітання, нагородження, участь у різноманітних заходах і т. ін.
Останні два тижні виявилися особливо напруженими, оскільки у Львівській області відбувався Міжнародний економічний форум, у рамках якого нашу область відвідали спершу Президент України, а на другий день і прем'єрміністр. Як заступник голови облради, я брав участь у роботі форуму, а також разом із головою облради та іншими посадовими особами займався проведенням візитів перших керівників держави.
Зараз на Львівщині триває екуменічний тиждень, який також передбачає присутність на низці заходів. Паралельно з цим активно залучений у бюджетний процес, адже саме зараз триває напружена робота над підсумками виконання цьогорічного бюджету і формуванням нового бюджету області на 2010 рік. Щодня відбуваються і засідання комісій облради, і наради за участю представників облради та ОДА з цих питань, вже навіть мав нагоду спільно з ОДА та містом відстоювати інтереси області на останньому засіданні Кабміну.
До цього всього в мене з'явився ще один відповідальний і цікавий обов'язок. Нещодавно був обраний головою Громадської ради представників місцевого самоврядування при комітеті ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. На нас покладений обов'язок інформувати членів комітету про стан дотримання законності в роботі правоохоронних органів на місцях, а також вироблення рекомендацій та ініціатив щодо покращення законодавчої бази, яка регламентує діяльність цих структур під кутом зору їх співпраці з місцевою владою.
- Під час економічного тижня до Львова приїжджав голова Донецької обласної ради Анатолій Близнюк. Серед іншого він розкритикував регіональну угоду між Кабміном і Донецькою областю. Він заявив, що задекларованого фінансування у рамках угоди немає і Донеччина не отримала ще жодної копійки від уряду. Львівщину наступного року чекає така ж ситуація?
- Труднощі з фінансуванням є завжди і не лише у Донецької області. Проте Донецька область, на відміну від Львівщини, всі минулі роки користувалася підвищеною опікою з боку центру, а отже, їй сьогодні складно звикати до того, що зараз Кабмін намагається приділяти однакову увагу всім без винятку регіонам, а не тільки Сходу. Просто треба набратися терпіння.
Якщо говорити про Львівщину, думаю, мені не варто переконувати, що жодний український уряд не зробив стільки для Львівщини та Львова зокрема, як сьогодні робить уряд Тимошенко. Лише завдяки фінансовій підтримці Кабміну сьогодні Львів залишається в переліку містпретендентів на проведення чемпіонату Євро2012. Саме уряд, а не міфічний приватний інвестор, взяв на себе зобов'язання з будівництва головних інфраструктурних об'єктів, якот стадіон, аеропорт, дороги. Більше того, з ініціативи Юлії Тимошенко уряд поклав на себе обов'язок допомогти львів'янам та жителям області до кінця року розв'язати проблему цілодобового водопостачання та поліпшення водопостачання низки районних міст та населених пунктів області. І вже 100 із 198 млн грн на цю програму уряд виділив та скерував до Львова. Хоча особисто в мене є великі сумніви щодо того, чи справиться влада нашого міста і чи не підведе вона прем'єра в цьому питанні.
- Бюджет області 2010 року - яким він буде? Як будуть фінансуватися такі галузі, як освіта, медицина, культура?
- 2010 фінансовий рік буде непростим. Не хотів би зараз називати конкретні цифри, бо проект бюджету хоч і готовий, але ще не розданий депутатам для обговорення. Тому зазначу лише деякі тенденції та принципи його формування. Особисто для мене важливо те, що він є соціально спрямованим. Наприклад, відповідно до рішення Кабміну, з 1 січня зарплата вчителів буде піднята на 22%. За словами Юлії Тимошенко, пізніше зарплата вчителів буде піднята ще на 10%. Ці дві цифри враховані і закладені у зведених показниках бюджету Львівської області. Загалом у проекті бюджету відображена тенденція до збільшення фінансування усіх соціальних статей та галузей. Проте говорити про реальні показники зараз складно, бо, на жаль, і всі це бачать, в державі є сили, які діють у напрямку руйнування економічного та фінансового потенціалу нашої держави.
- Прем'єрміністр Юлія Тимошенко назвала злочинним закон, прийнятий Верховною Радою у першому читанні за наполяганням Партії регіонів, про підвищення соціальних стандартів. Вона також наголосила, що Партія регіонів підклала Україні атомну бомбу прийнятим законом. На Ваш погляд, який вплив матиме це рішення на обласний бюджет і чи дійсно у словах прем'єра є рація?
- Так, лідер уряду має рацію. Кабмін підходить до вирішення питання підняття соціальних стандартів реально, на підставі глибокого економічного аналізу і стратегічних прогнозів. Якщо ж говорити про ініціативу Партії регіонів - то це голий передвиборний популізм, обіцянка, яка реально неможлива до виконання в умовах серйозних економічних негараздів. Але якщо ця обіцянка набуде статусу закону, то вона є обов'язкова до виконання. Наслідки таких рішень будуть мати згубний вплив як для держави, так і для регіонів, бо відповідних шляхів наповнення бюджету для цього просто зараз немає.
- Цього року у Львівській області відкрилося чи не найбільше нових шкіл, порівняно з минулими роками. Яка загалом ситуація з грошовим забезпеченням освітян цього року, із забезпеченням учнів підручниками і як вона вирішуватиметься?
- Цього тижня, а саме 14 жовтня, на Покрови, відбудеться відкриття нового сучасного приміщення школи у смт Красне. Ще 12 шкіл на Львівщині є у стадії реконструкції чи добудови. Ці проекти фінансуються за рахунок державних коштів, і сьогодні досягнуто попередньої домовленості з Кабміном про те, що їх буде завершено протягом найближчих двохтрьох років.
Однак особисто вважаю, що нам слід переглянути підходи і внести корективи у програму будівництва та реконструкції шкіл в області з врахуванням останніх демографічних показників та тенденцій. Приміщення під школи, на мою думку, необхідно проектувати з урахуванням того, яка реальна кількість дітей вже є і який прогнозований приріст. А ті проекти, які вже реалізовуються і є надто великими для реальних потреб, то в них могли б розміститися також дошкільні дитячі установи. Адже відомо, що останніх вкрай бракує в області.
Якщо ж говорити про заробітну плату, то за останньою інформацією обласного управління освіти, жодної заборгованості із зарплатні вчителям немає. Зате утворилася заборгованість із доплат. Радехівський район, наприклад, сьогодні доплачує 10% від заробітної плати, Львів - 3040%, а Жовківський, Кам'янкаБузький, Пустомитівський райони доплачують 100%.
Викликає певне занепокоєння ситуація із забезпеченням шкіл області новими підручниками. Школи з українською мовою навчання станом на сьогодні забезпечені новими підручниками на 50%, з російською мовою - на 40%, польською - на 30%. Міністр освіти і науки Іван Вакарчук запевнив, що до кінця року ця проблема буде вирішена. 70% від запланованих нових підручників вже надруковано. І, за словами начальника управління освіти і науки Львівської ОДА Павла Хобзея, щодня з Києва приїжджає машина з новими книгами.
- Прошу розказати детальніше для "Пошти" про проект створення історикодуховного комплексу у селі Лаврів Старосамбірського району.
- На території села Лаврова розташована пам'ятка архітектури XIII століття - монастир святого Онуфрія. Історія пов'язує заснування цього монастиря із князем Левом Даниловичем - на честь якого названо місто Львів. Ймовірно, що його княжа резиденція була десь неподалік, у Спасі, на горі. Згодом ця гора стала називатися Замковою або Княжою. За переказами, саме Лев Данилович збудував цей монастир, а у старості постригся у монахи, прийняв чернецтво, там помер і був похований.
Отож, йдеться про створення історикодуховного комплексу у селі Лаврів. Цей об'єкт внесено до Державної цільової програми підготовки і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу. Адже монастир у Лаврові - унікальний туристичний об'єкт і може стати місцем паломництва не тільки львів'ян.
У цьому році Мінрегіонбуд передбачив 2,520 млн грн на ремонтні роботи. За ці кошти планують провести реставрацію та ремонт церкви св. Онуфрія з монастирськими приміщеннями та дзвіницею. Однак нещодавно з'ясувалося, що працівники Львівської ОДА навіть не знають, хто замовник. Вже жовтень, а вони не провели ще тендера, а часу освоїти кошти вже майже не залишилось.
Зауважу, що Львівська облрада виділила з обласного бюджету розвитку 250 тис. грн на проектні роботи із водовідведення. Проблема збереження церкви і монастиря полягає насамперед в тому, що їх підтоплює. За рахунок церкви фінансуються археологічні розкопи. Однак цих коштів не достатньо для проведення усіх необхідних заходів і приведення цієї території до належного стану. Тому ми розглядаємо питання залучення коштів ЄС.
Проте зараз важливо раціонально освоїти кошти, а далі вже можна говорити про якісь інвестиційні проекти. Тому на черговій сесії ми вимагаємо в адміністрації прозвітувати про використання грошей та хід виконання робіт. Ми, депутати Львівської обласної ради, докладемо максимум зусиль для того, щоб здійснити цей проект.
Скажу від себе, що там справді святе місце. Це відчувається. Біда у тому, що ми не завжди вміємо шанувати свої історичні цінності.
2009-08-06"Бюджет не може всіх нагодувати" - Ростислав Бондаренко, голова постійної депутатської комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Львівської обласної ради, про наповнення бюджету області та поглиблення кризи в інтерв’ю газеті "Суботня пошта" - Як виконується бюджет області за підсумками шести місяців цього року?
- За результатами шести місяців податкова виконала план надходжень до бюджету, митниця не виконала. За сім місяців цього року план із доходів виконано на 92,8%, з них 91,4% виконала митниця, 101,1% - податкова.
До державного бюджету на 1 серпня мобілізовано доходів у сумі 3153,3 млн грн, або 92,8% до плану платежів, від яких відраховано дотацію вирівнювання в сумі 1255,5 млн грн, або 98,5% плану на січеньлипень. Зокрема, на 300,6 млн грн, або на 17,5% не забезпечено виконання планових завдань митними органами. Порівняно з відповідним періодом минулого року, надходження до Державного бюджету зменшились на 617,4 млн грн, або на 16,4%.
- Чому не вдалось повністю виконати усі надходження до бюджету?
- Є загальний спад в економіці, зменшення маси імпорту, спад промислового виробництва. Хоча Львівщина непогано виглядає на фоні інших областей. Зараз ввели новий термін - сповільнення падіння ВВП. Тобто якщо на початку року у нас було зменшення ВВП на 30%, то зараз - на 25%.
Перші шість місяців в основному завжди фінансуються лише захищені статті. Фактично до серпня капітальні видатки і все, що не стосується захищених статей, не фінансується. Це пов'язано з тим, що у липні виплачуються дуже великі відпускні працівникам медицини і освіти. На 1 серпня ситуація більшменш вирівнялася, бо було відставання в освіті. І лише з серпня почнеться фінансування капітальних видатків.
- Програма стабілізації соціальноекономічного розвитку Львівської області 2009 року - які її проблеми та перспективи?
- Програма стабілізації - це фактично друга назва цьогорічного бюджету. У програмі стабілізації, крім напрямків розвитку економіки та елементів впливу адміністрації, держави на розвиток економіки, є також додатки, де розписані об'єкти капітального будівництва, що фінансуються з обласного бюджету, та екологічний фонд, який теж з обласного бюджету фінансує різні проблемні ситуації, пов'язані з екологією.
Основна проблема у нас та сама, що й в Україні загалом, - економічний спад та фінансова криза. Формально середня заробітна плата не падає, але падає купівельна спроможність громадян. Кількість реально зайнятих на виробництві теж падає. За даними соціальних служб, кількість безробітних навіть зменшується, але фактично це відбувається за рахунок того, що люди працюють в режимі неповної зайнятості.
Які є проблеми? Це загальні проблеми як для Львівщини, так і для України - на кожній конкретній території влада має займатися своїми проблемами, шукати шляхів їх розв'язання, підтримувати людей, які живуть на цій території.
- Влада Львівської області успішно дає раду з цими проблемами?
- Влада дає раду настільки успішно, наскільки це можливо в цій ситуації. Влада своїми діями не поглиблює проблеми в області. Новий губернатор і заступники краще розуміють і правильно реагують на економічні процеси, ніж їхні попередники. Неправильно буде вирвати з контексту одну область, коли загалом в Україні немає інвестиційної привабливості у зв'язку з кризою та корупцією на всіх рівнях.
Основна проблема, яка може нас чекати цього року, - це невиконання бюджету. І якщо на захищені статті ще більшменш гроші знайдуться, бо за цим будуть слідкувати з Києва, то все, що пов'язано з розвитком області, буде фінансуватися за залишковим принципом. На здачу шкіл, об'єктів обласного значення грошей може не бути. Але детальніше це буде видно за підсумком дев'яти місяців - тоді завжди корегується бюджет. Останні десять років його завжди корегували у бік збільшення, жодного разу на зменшення. Побачимо, що буде через дев'ять місяців - можливо, щось додасть Київ. Бачимо, що сьогодні законом України для "Львівводоканалу" виділено вже 190 мільйонів гривень посеред бюджетного року. З цієї суми 100 мільйонів вже на підході, і на підприємстві їх освоюватимуть уже з серпня. Можливо, прийдуть субвенції на вирівнювання тарифів і за рахунок цього буде виконано загальний фонд бюджету.
- А щодо фінансування у рамках регіональної угоди між Кабміном і Львівською областю - на ці кошти в області розраховують, чи почалося вже фінансування?
- Ця угода лише недавно була підписана, у ній закладені майже всі проблеми Львова та області. Угода дозволяє зафіксувати розмір бюджету і розмір витрат, які фінансує уряд. Сьогодні лише дві області мають підписану таку угоду - Донецька і Львівська. І, думаю, до виборів навряд чи ще з якоюсь областю підпишуть подібну угоду.
- Наскільки фінансовоекономічна криза вдарила по мешканцях області?
- Криза до нас прийшла ззовні у зв'язку з глобалізованістю світу. Україна одна з тих держав, які найгірше підготувалися до кризи. Ми пам'ятаємо кілька останніх років, коли все дорожчало: нерухомість, земля - відбувалася шалена капіталізація. І люди звикли, нічого не роблячи, заробляти гроші. Зараз ситуація змінилася кардинально, і, на мою думку, вона буде гіршою, ніж у середині 90х років. Тому що необхідні доходи на сім'ю тоді й зараз кардинально змінилися, і знайти сьогодні додаткові заробітки при тому, що є цілі галузі, у яких прогнозують не спад, а повну зупинку, неможливо. Це всі галузі, які скеровані на споживання фізичних осіб, це будівництво, банківська сфера, яка повністю сьогодні зупинилася і не працює в економіці, більша частина промислових підприємств принаймні на Львівщині зупинилася. І це сталося не тому, що ними погано керують, а тому, що ринки або зникли, або зупинилися, або просто не має грошей і клієнти не мають за що купити продукцію.
До прикладу, у бюджеті Львова заплановано умовно 100 мільйонів у бюджеті розвитку, а виконано сьогодні лише 15%. І буде добре, якщо до бюджету за весь рік надійде хоча б половина із запланованого. А фактично під цей бюджет розвитку заплановані об'єкти - ремонт вулиці Наукової. Це при тому, що бюджет Львова дуже захищений - він збирає оренду з орендарів чи за викуп майна збирає гроші. І є великі ризики. Відповідно, будуть скорочуватися видатки на капітальне будівництво у Львові.
Окрім того, сьогодні підвищуються вимоги до соціальних допомог. Для людей, які стоять на біржі праці, немає роботи. Їх "пхають" за формальними ознаками чи на двірника, чи на вантажника. Медика хочуть перевчити на комп'ютерника, що принципово неможливо. Якщо людина відмовляється, її знімають з біржі. Тобто формально біржа праці виконує свою роботу, але це не дає жодного результату. Люди, які працюють за кордоном, забирають з України туди своїх знайомих. У Євросоюзі теж криза, але не у таких масштабах, як у нас. У середньому падіння ВВП там є менше 1% за перше півріччя цього року. Відтак проблеми будуть нарощуватися, бо люди далі будуть виїжджати за кордон, держава свою функцію ефективно виконувати не може.
У нас ще не найгірший регіон, бо велику частину доходів у нас приносять туристи. Львів - історичне місто, до якого поляки мають інтерес і завжди будуть їздити сюди, незалежно від того, який тут буде стан справ.
Восени прогнозується повна зупинка будівельної галузі. Об'єкти, які сьогодні доробляються, є фактично останніми. Навіть найбільші будівельні компанії у Львівській області не мають роботи. А ресурс буде розподіляти Київ. Умовно, візьмімо аеропорт чи стадіон - тендер проводять зверху чи на місці, приїжджає компанія, залучає субпідрядників, і все. При цьому залучає з погляду коштів, вартості цих робіт, а не соціального навантаження. Будується об'єкт для нас, а ми не можемо його будувати. Тому криза тільки поглиблюється. І бюджет не може всіх нагодувати, його має підживлювати економіка, і з цим велика проблема.
- Яка роль місцевого самоврядування у бюджетному процесі, адже останнім часом на рівні уряду про це було багато сказано?
- На рівні уряду запропонований зовсім інший проект бюджетного кодексу, який є незрозумілим з погляду впровадження у життя. У ньому наголос робиться на сільські ради, відтак бюджету обласної ради як такого не буде. Цей кодекс наразі заветований. Він є радше політичним. Якщо ми хочемо, аби самоврядування брало участь у бюджетному процесі, треба передати йому низку повноважень, як це є у всьому світі. А сьогодні з одного боку є обласна рада, а з іншого - виконавча вертикаль, яка майже не рахується з облрадою. У бюджетному процесі депутати мають роль спостерігача. Принаймні так було всі ці роки. Нам дають бюджет за місяць до сесії, кажуть, що його треба затвердити, бо все зупиниться. Сьогодні ми намагаємося змінити цю ситуацію і готувати бюджет разом з адміністрацією. Хоча важко прогнозувати, чим усе це закінчиться, якщо у Верховній Раді приймуть новий бюджетний кодекс, який уже наступного року набуде чинності. Це буде складно виконати. Якщо сьогодні близько 700 бюджетів в Україні, то з наступного року їх може бути вже 12 тисяч. А села є різні - одне село може наповнити свій бюджет - у Львівській області це Пустомитівський район і, може, ще кілька наближених до Трускавця, всі інші села не зможуть цього зробити. То держава має їх дотувати чи як? А яким чином це робити. Коли грошей немає і графіки фінансування не виконуються ніде і ніким, зокрема й Міністерством фінансів.
2009-06-30«Ми чітко знаємо, що будемо робити і який результат нас чекає» - Мирослав Сеник, голова Львівської облради щодо підписання угоди про регіональний розвиток між Львівською областю та Кабінетом Міністрів України«Цей документ дає нам можливість середньострокового планування. Ми чітко знаємо на 5 років, що будемо робити, які проблеми будемо вирішувати і який результат нас буде чекати.
Угода має чотири складові – ліквідація наслідків видобування сірки та вугілля, будівництво нової шахти, це також розвиток соціальної інфраструктури – проектування та будівництво нового корпусу обласної клінічної лікарні та будівництво шкіл в кількох районах.
Це також інфраструктурні речі, особливо будівництво та реконструкція доріг в рамках підготовки до Євро-2012, а також збереження архітектурної спадщини.
Я хотів би поставити ще одне спільне питання. Йдеться про участь в єврорегіоні «Карпати». Зараз ми головуємо в цьому євро регіоні, ми створили виконавчу структурі будемо розглядатимемо звернення до уряду, щоби уряд підписав угоду з Європейською комісією щодо участі України в цьому євро регіоні. Така угода дає нам можливість користати з фондів, що виділяються на вирішення проблем, що їх мають гірські регіони як сусідніх країн, так і наші».
2009-05-14«Де є пріоритет певної політичної сили, там обов’язково страждає територія» - інтерв’ю голови Львівської обласної ради Мирослава Сеника для Західної інформаційної корпораціїМирослав Сеник став головою Львівської облради у 2006 році. Попри напругу, яка не раз нагніталася навколо його особи, в сесійній залі не було жодної спроби зняти його з посади. Не постало питання відставки і за результатами роботи комісії, спеціально створеної для вивчення роботи голови Львівської облради. Усе це свідчить про його вміння домовлятися з представниками депутатського корпусу та політичними силами, представленими у раді, обходити конфліктні ситуації.
Про те, чи вдається обласній раді вирішувати політичні питання та забезпечувати стабільний розвиток Львівщини, чи потрібен раді ще один заступник голови і хто саме може обійняти цю посаду. Що заважає депутатам працювати на інтереси виборців і чи врятують ситуацію реформи, а також про готовність до відставки та власні політичні амбіції керівник найвищого представницького органу Львівщини Мирослав Сеник розповів в інтерв’ю ЗІКу.
Чи боїться Сеник відставки
Пане Мирославе, Ви вже три роки на посаді голови Львівської облради. Що вважаєте своєю найбільшою заслугою за цей час?
Я би не хотів зараз підводити підсумки своєї роботи, бо моя каденція ще не закінчилася. Проте основна ціль, яку я перед собою поставив, є на завершальному етапі. Я переконаний у тому, що Львівщина повинна мати перспективу розвитку області - середньострокове планування. Щоб вийти на таку перспективу, пройдений довгий шлях. Львівська обласна рада співпрацювала з комітетом Верховної ради у розробці закону про розвиток територій. Такий закон був прийнятий. Далі обласна рада затвердила «Стратегію розвитку Львівської області до 2015 року». На основі стратегії розроблена «Угода про регіональний розвиток Львівської області до 2013 року», яку мають підписати Кабінет міністрів і обласна рада. Сподіваюся, вже в червні цього року Угода буде підписана. Що це нам дає? Львівщина матиме правила, за якими житиме наступні 5 років. Цим документом ми зможемо вирішити найгостріші проблеми: ліквідувати наслідки видобутку сірки, вугілля, зробити ці території привабливими у рекреаційному плані, поліпшити водопостачання, очистку стоків, збереження культурної спадщини. Також угода передбачає розвиток освітньої мережі, зокрема будівництво чотирьох шкіл: в селах Нижня Яблунька, Либохора Турківського району, Вороняки Золочівського району, в місті Бориславі та в одному з сіл Миколаївського району.
Чому так важливо мати таку середньострокову перспективу? Це важливо, тому що на сьогодні розвиток території планується на один рік. Обласна рада приймає програми на виконання міністерських програм. Термін їх реалізації - 1 рік. Для прикладу, міністерство житлово-комунального господарства у 2007 році прийняло програму «ліфти». Нею могли скористатися міста Львів, частково Дрогобич, Стрий, Червоноград. Інші території з цієї програми не скористалися і не розвивалися. Так само кожного року приймаються інші програми: «вода», «стоки», «сміття». Ми хапаємося за різні проекти, а щоб реалізувати один із них потрібно 3-4 роки. У результаті ми кожного року маємо незавершені проекти, «плодимо» їх, а результату немає. Це дуже неефективне використання бюджетних коштів. Ми маємо чітко знати наші найважливіші проблеми і мати середньострокову перспективу: що за цей період часу буде реалізовано. Якщо нам вдасться цього досягти – то я буду вважати це основним успіхом роботи Львівської обласної ради теперішнього скликання.
Великим успіхом Львівської обласної ради є те, що, не дивлячись на всі протистояння та внутрішні складнощі в роботі, які в нас є, ми працюємо ритмічно. У нас не було затримок із прийняттям рішень бюджету, програми соціально-економічного розвитку, операційних програм на її виконання. Ми стабільно забезпечуємо розвиток територій у межах наявних можливостей. Тут нинішня Львівська облрада вигідно відрізняється від ради попереднього скликання, так само від сусідніх Тернопільської та Волинської обласних рад, які мають проблеми, що призводять до перебоїв в роботі.
Де гарантії того, що регіональна угода, яка буде підписана з Львівщиною, буде належно фінансуватися? Адже Донеччина, яка зараз має таку угоду, нарікає на недостатнє фінансування?
Угода – це не просто постанова Кабінету міністрів. Гарантії її виконання – закон. Закон регулює питання відносин між сторонами. У разі невиконання Угоди, питання розглядаються в судовому порядку. Я не думаю, що комусь цікаво доводити справу до розгляду в суді.
Щодо Донецької області – це неправда. Я аналізував виконання Угоди з Донеччиною. Вона виконана на 80%. Безумовно, що такі проблеми будуть і у випадку підписання документа з Львівщиною. Тоді за згодою сторін можна вносити коригування. Угода з Львівщиною передбачає фінансування у понад 7 млрд грн. Навіть, якщо вона буде виконуватись на 80% - це буде дуже добре. Адже це зовсім не ті кошти, які ми на сьогодні маємо. Зараз на розвиток території Львівщина отримує в середньому від 100 до 200 млн грн щороку. Я переконаний, що ця Угода буде виконуватися.
Що Вам не вдалося зробити за час перебування на посаді голови Львівської облради?
Наша обласна рада поділена за партійним принципом. Я завжди апелював до відповідальності перед територією. На жаль, законодавство про вибори спровокувало те, що фракції Львівської обласної ради значною мірою залежні від центрального партійного керівництва, і свої рішення адаптують до того, як це вигідно для їх політичної сили. Там, де є пріоритет певної політичної сили, там обов’язково страждає територія. Це дуже яскраво виражене в нас в обласній раді. Я вважаю нашим великим мінусом, що нам не вдається працювали виключно на інтереси території. І це дуже прикро.
Пане Мирославе, чи почуваєтесь впевненіше після останньої сесії обласної ради, на якій фактично відпало питання Вашої відставки: депутати не підтримали звіт комісії з вивчення Вашої роботи, припинили роботу комісії, оцінили Вашу роботу у 2008 році «задовільно»?
Для мене це питання не стоїть. Моя каденція вже і так на завершенні. Наразі не відомо, коли саме відбудуться вибори до місцевих рад, оскільки закон ще не прийнятий, але зареєстрований у Верховній Раді проект передбачає вибори у березні 2010 року.
Я був готовий сприйняти будь-який варіант розвитку подій в межах законодавства. Якщо дві третіх депутатів ради голосують за відставку – рада обирає нового голову. Так протягом цієї каденції була змінена низка голів обласних рад в інших областях, не говорячи вже про Верховну Раду. Це нормальний демократичний процес. До нього треба завжди бути готовим.
Щодо звіту комісії з вивчення моєї роботи і мого звіту. Фракція НСНУ наполягала на звіті комісії ще раніше. Найгірше, коли залишаються запитання, на які не озвучені відповіді. Цього я не хотів. Якщо комісія побачила проблему, я хотів, щоб ми її публічно обговорили. Адже на всі питання комісії були спокійні адекватні відповіді.
Чому не відбулося обговорення?
Мені складно сказати, чому не відбулося обговорення. Очевидно, через те, що надто вже довго це питання не вносилося в порядок денний, і надто довго воно обговорювалося поза межами сесійної зали.
Перший заступник не самоціль
Щодо посади першого заступника голови Львівської облради, яка зараз є вакантною. Не так давно облрада скорочувала кількість заступників з трьох до одного, зараз знову постало питання збільшення кількості заступників. Чи дійсно закон прямо зобов’язує обласну раду мати двох заступників?
Закон абсолютно не вимагає, щоб було два заступники. Закон вказує максимально можливу кількість заступників. Якщо обласна рада вирішить, що вона може працювати з одним заступником голови – то це право обласної ради, і воно не буде порушенням закону.
Чому такий варіант не розглядається?
На жаль, один заступник для Львівської обласної ради – це замало, бо її функції не обмежуються Законом «Про місцеве самоврядування». Львівська облрада – прикордонна, вона веде дуже активну міжнародну співпрацю. Львів за своєю суттю є координуючим центром інших західноукраїнських областей.
Коли, скажімо, заступник Людмила Козак у відпустці, тоді день-два мого відрядження до Києва паралізують роботу апарату. Повернувшись, я застаю не розписаними документи фінансового, розпорядчого, кадрового характеру, ті, що стосуються виконання програм чи змін до них. Є представницькі заходи, робочі наради, у яких треба брати участь.
Тому два заступники – це оптимальна річ для Львівської обласної ради.
Ви казали, що пропонуватимете кандидатуру на посаду першого заступника після консультацій зі всіма фракціями. З якою фракцією домовлятися найважче?
Я думаю, консультації будуть однаково складними з усіма фракціями. Кожна з фракцій має виключно свій інтерес, керується ним і погоджує свої дії з центром. Я хочу запропонувати таку модель, щоб було вигідно всім. Думаю, ми на таку модель вийдемо.
Кого ви бачите на цій посаді?
Є низка достойних осіб. Є люди, для яких ці посади просто не цікаві, бо вони займають вищі. Є депутати, які мають досвід подібної роботи і могли б зайняти цю посаду. До них належать Ярослав Пітко, Іван Рудницький, який довший час був ефективним головою РА у Львові. Добрі здорові амбіції має Ростислав Бондаренко. Достойні кандидатури Лариси Федорів і Юрія Візняка.
Чи можливе обрання першого заступника без участі у голосуванні фракції БЮТ, яка заявила про відмову голосувати за будь-яку кандидатуру на цю посаду після того, як рада не підтримала Людмилу Козак?
Теоретично це можливо. Для обрання заступника потрібен 61 голос. Фракція БЮТ – це 44 голоси, без БЮТ є 76 голосів депутатів. Проте реально - це дуже складно. Чому? Тому що навіть якби була абсолютна єдність думок інших фракцій, з об’єктивних причин (хтось у відрядженні, хтось захворів) кількох депутатів може не бути на сесії. А в таємному голосуванні треба кожному проголосувати особисто.
Після «провалу» кандидатури Козак БЮТ звинуватив «Нашу Україну» у недотриманні домовленостей. Чи були такі домовленості? Якщо були, то чому вони не були дотримані?
«Наша Україна» не приймала жодного рішення щодо того, підтримувати чи не підтримувати Людмилу Козак. Це було на вибір кожного депутата. Було рішення про вільне голосування. Щодо посади заступника, «Наша Україна» одноголосно визначилася, що вона підтримуватиме Ярослава Пітка.
Якщо БЮТ чітко знає, що «Наша Україна» не проголосувала за Людмилу Козак, то нехай вони у якийсь спосіб це доведуть. Я, наприклад, не впевнений в тому, що це було саме так.
Моє особисте бачення було, що внесення цієї кандидатури було не на часі. Я про це говорив керівництву фракції БЮТ. Вони були впевнені в тому, що це треба робити. Я такий крок зробив, хоча мав великі сумніви щодо проходження цієї кандидатури і спішити абсолютно не було потреби.
Як ви сприймаєте пропозицію опозиційної у Львівській облраді «Свободи» щодо того, щоб їм запропонувати посаду одного із заступників?
Я можу сприймати нормально, але питання у тому, чи це підтримає рада.
Питання обрання першого заступника буде розглядатися вже на наступній сесії облради?
Якщо ми дійдемо згоди, воно буде розглядатися. Якщо не дійдемо згоди – воно може взагалі більше не розглядатися. Якщо вибори до місцевих рад будуть у березні 2010 року, то розглядати це питання у другому півріччі 2009 року – не буде змісту.
Потрібні реформи
Реформа місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою. Наскільки ефективною є робота відповідного комітету ВРУ, у якому ви працюєте? Чи будуть практичні результати його роботи?
На жаль, позитивного результату наразі немає, хоча ніби всі говорять і погоджуються з тим, що ця реформа є назрілою. Адміністративна реформа повинна йти попереду територіальної. Адміністративну реформу треба робити. Треба змінити систему формування органів місцевого самоврядування. Після того виходити на територіальну реформу.
Нам треба відійти від системи двовладдя на території. Обов’язково має бути орган місцевого самоврядування зі своїм виконавчим комітетом. Те, що орган місцевого самоврядування делегує виконання своїх функції держадміністраціям – це є абсолютний нонсенс, що призводить до протиріч в роботі, які треба знімати на законодавчому рівні. Оскільки комітет цього не вніс, я вважаю, що він був не достатньо наполегливим у цьому питанні. Не до кінця проявилася і позиція міністерства регіонального розвитку та будівництва. Законопроект через Верховну раду не пройшов. Результату немає.
Як ви сприймаєте у рамках реформи ідею ліквідації обласної та районних рад?
Обласні ради не будуть ліквідовані ніколи. Хтось має представляти спільні інтереси області. Кому делегувати питання, які є в компетенції обласної ради? Для прикладу, питання медицини. Львівська облрада опікується не всією медициною, а тільки тою, яка служить інтересам всієї області. Це онкологічний центр, обласна клінічна лікарня, кардіологічний центр. Якщо їх віднести до міста Львова, то разом із лікуванням у них кожного громадянина з області мали б йти перерахування з районного бюджету в бюджет міста. Таких речей робити не допустимо. Така ж ситуація з освітою (інтернатні заклади, профтехосвіта), питаннями розвитку спільних територій, екології. На рівні області зосереджені ті питання, які ніхто інший робити не може.
Щодо районних рад. Безумовно, на цьому етапі і ще на довго вони збережуться. У перспективі наші райони мали б стати громадами. Це дуже складний шлях. Нам треба кілька кроків адміністративно-територіальної реформи зробити, щоб вийти на рівень ліквідації районних рад. Не думаю, що це відбудеться у найближчій перспективі. Це не можливо для України.
А щодо президентської вертикалі – обласних держадміністрацій?
Чи потрібні органи президентської вертикалі на рівні району – маю великий сумнів. А от на рівні області – потрібні. Для координації роботи на місцевому рівні низки територіальних органів, які мають свої представництва у міністерствах (силові органи, екологічні тощо). І для нагляду за виконанням закону органами місцевого самоврядування. Вважаю, що функції нагляду мають перейти від прокуратури до місцевих державних адміністрацій.
Щодо реформи виборчого законодавства. Яка виборча система є найприйнятнішою для місцевого самоврядування?
При теперішньому законодавстві місцевого самоврядування бути не може. Місцеве самоврядування передбачає, що орган місцевого самоврядування працює виключно в інтересах громади, а не в інтересах політичних сил, які є у Києві. Без реформи тут не обійтися. Яку модель ми виберемо: мажоритарну чи відкритих списків – це інша справа. Думаю, на рівні місцевого самоврядування можна поєднати мажоритарні вибори з відкритими списками. Тільки не закриті списки.
Чи доцільно проводити наступні вибори до місцевих рад за старою виборчою системою?
Абсолютно недоцільно. Треба змінити законодавство. Треба змінити виборчу систему перед обранням органів місцевого самоврядування. Це значно покращить роботу місцевих рад.
Депутат-мажоритарник має свій округ, він прив’язаний до інтересів тих людей, які його обирали. Він є лобістом тої території, а не політичної сили.
Ви визнаєте, що депутати Львівської обласної ради дуже далекі від проблем на місцях?
Депутати мусять поєднувати інтереси території і партії. Є депутати, які краще працюють в округах, є такі, що гірше. Це видно з тих проблем, які вони виносять на розгляд сесії. На жаль, таких депутатів не багато.
Сеник, Кміть та Садовий приречені на співпрацю
Наскільки плідною є ваша співпраця з головою Львівської ОДА Миколою Кметем?
Ми приречені на співпрацю. Якщо люди займають посади керівника облдержадміністрації і облради, і між ними виникає конфлікт – треба усувати з посад обох, бо страждатиме територія.
Наша модель співпраці - у пошуку порозуміння: ми абсолютно безконфліктно приймаємо рішення з питань розвитку території, дискутуємо ці рішення в межах законодавства і не стараємось, щоб хтось когось «переграв».
Часто з Львівської облради звучить критика у бік міської ради Львова та мера Андрія Садового? Чи реагує мер на депутатські запити з обласної ради? Як співпрацюєте з ним Ви?
Я не вважаю доброю практикою те, що обласна рада так багато уваги приділяє іншому органу місцевого самоврядування. Адже ми не є вищим органом місцевого самоврядування. Ми абсолютно рівноправні ради і кожна має свої функції. Функції міста не є в компетенції обласної ради і функції обласної ради не є в компетенції міста. Тут ніякої вертикалі немає. Співпрацю треба будувати на повазі інтересів громад.
Мої особисті стосунки з Садовим – це абсолютно нормальна ділова співпраця.
Щодо депутатських запитів з Львівської облради – це звична практика. Депутати мають право давати запити до будь-якої посадової особи на території області. Щодо відповідей – це вже не мені оцінювати, а тим депутатам, які ставили запит.
Я категорично проти того, щоб обласна рада приймала рішення (на жаль, такі речі у нас траплялися), щоб до чогось зобов’язувати міську раду. Це не в правовій площині.
Я запропонував, а ви собі як знаєте…
Чому Вас не обрали головою ЛОО НСНУ? У вас немає належної підтримки серед однопартійців?
Підтримка моєї кандидатури була достатньо високою. Різниця між мною та Володимиром В’язівським становила 60 голосів. Я не проводив настільки активної роботи і не вважав самоціллю те, що я повинен стати головою обласної організації НСНУ. Моїм моральним обов’язком було запропонувати свою кандидатуру, оскільки партія зараз переживає не найкращі часи. Якби я цього не зробив, могли б виникати закиди, що це вже нікому не потрібний проект, бо всі відходять в бік.
Відбулося так, як відбулося. Можливо, для мене це кращий варіант розв’язання питання, аніж обрання, яке було б для мене додатковим навантаженням.
Як Ви сприймаєте закиди однопартійців щодо Вашої низької активності у партії, зокрема такі звучали під час останньої звітно-виборчою конференції?
Це була виборча конференція. Шукалися різні аргументи, щоб та чи інша група провела свого кандидата. Тому ця критика йшла з табору іншого кандидата. Я мав відповіді на ці закиди, але не вважав за потрібне загострювати на цьому ситуацію. Можу сказати, що я жодного разу не відмовлявся від завдань і доручень керівництва партії.
Якщо після виборчого процесу рада партії розподілила всіх за округами, і мене в цьому списку не було, то я не вважав за потрібне йти туди і заважати тому, хто за цей округ відповідає. Я присвятив цей час роботі в обласній раді.
Яке, на Вашу думку, майбутнє президентської партії «Наша Україна»?
У праці та поті чола. Це те, що зараз потрібно для «Нашої України».
Чи є у Вас амбіції щодо політичної кар’єри поза НСНУ?
Ні, таких амбіцій немає. Коло людей, які зібралися у львівській організації партії – це коло однодумців, які мають спільне бачення на подолання суспільних проблем. Я не бачу себе поза межами цього кола людей.
|
