КОМЕНТАРІ
2010-04-10Мирослав Сеник: Ми будемо реагувати на все, що йтиме врозріз з інтересами держави Україна Голова Львівської обласної ради — про позицію оплоту націонал–демократії у стосунках із новою владою в інтерв`ю газеті "Україна молода".
— Мирославе Петровичу, як ви оцінюєте перспективи співпраці з новим урядом та новим Президентом? Де межа компромісу для облради, що є оплотом національно–демократичних сил?
— Насамперед хочу сказати: ми не повинні відходити від своїх ідеалів і принципів. Якщо наш вектор — шлях до Європи, ми повинні бути прихильниками демократичного розвитку суспільства. Тож сьогодні ми повинні визнати: вибори відбулися, є нова влада, є новий Президент. Безумовно, ми як члени суспільства, як місцеве самоврядування повинні вибудовувати свою співпрацю з новою владою. Не може бути так, що ми ніби на окремій території вибудовуємо щось інше. З іншого боку, є межа компромісу.
Я вітаю чимало кроків, зроблених новим Президентом. Він швидко й оперативно намагається створити владу, дає доручення щодо прийняття бюджету, розглядає питання соціального захисту, веде переговори з Росією щодо перегляду газових контрактів. Але я не можу прийняти спосіб, у який було формовано більшість у Верховній Раді, як було сформовано уряд. Бо іноді й благими намірами вибудовується дорога до пекла. Може, наміри щодо якнайшвидшого формування виконавчої гілки влади були й благі, але це треба робити в законний спосіб. Якщо закон недосконалий — треба міняти закон, а нинішній закон не давав права так чинити.
— Кажучи про «ідеали», ми маємо антиукраїнського міністра освіти Табачника. Які інші моменти можуть викликати спротив патріотичних сил?
— Табачник — це окрема тема. Дуже влучно висловилась письменниця Марія Матіос: «Табачник — самурайський меч для Януковича». Це призначення йшло врозріз із логікою та попередніми намірами самої Партії регіонів.
Хвиля протестів проти міністра Табачника дає надію, що наше суспільство здорове, не аморфне. Адже фактично після Помаранчевої революції в нас таких масових зривів населення й не було. Коли ми проводили позачергову сесію обласної ради з цього приводу, під стінами було щонайменше п’ять тисяч студентів — молоді люди, яким ніхто не платив. Вони прийшли за покликом свого серця і проявили себе як громадяни України, котрі будуть відстоювати своє право на освіту і права поколінь, що прийдуть навчатися після них. Тож питання щодо міністра освіти є незакритим, і нерезультативне голосування у Верховній Раді — це ще не кінець цього процесу. Ми будемо добиватися відставки й надалі, будемо боронити свої цінності. Зокрема, якщо триватимуть протизаконні спроби скасувати укази про присвоєння звання Героя України Степанові Бандері та Роману Шухевичу (адже це нагородження було конституційним правом Президента України). Якщо будуть спроби штучно вводити другу, крім української, державну або «офіційну» мову. Ми будемо реагувати, якщо влада здаватиме енергетичну незалежність України.
Ми будемо реагувати не тому, що це, мовляв, не наша влада. А виступатимемо проти того, що йтиме врозріз з інтересами держави Україна. І тут я висловлюю думку політичної сили, яку я представляю (партії «Наша Україна». — Авт.) і думку більшості населення області. Ми не будемо говорити про «конструктивну» опозицію. Адже є опозиція і є влада. Нема такого явища, як «конструктивна опозиція». Це — «потьомкінська» опозиція, аби підігравати владі. Опозиція має бути справжньою. Але якщо опозиція реагує лише тому, що їй не подобається прізвище лідера, — в такій опозиції нема потреби.
— Тобто ви переконані, що Галичина як «помаранчевий острів» в Україні Януковича не буде найближчим часом зациклюватися на власних проблемах?
— Галичина завжди жила ідеєю цілої Великої України і завжди багато жертвувала для цього. Згадайте і 1918—20 роки, і сорокові. Галичина відстоювала інтереси всієї України на шкоду навіть власним інтересам, як це було в період УНР–ЗУНР. Основна збройна потуга Галичини — січове стрілецтво — було у Києві, і такий лідер, як Євген Коновалець, перебував у Києві.
— На Львівщині низка політичних діячів часто відзначається відверто провокативними заявами й діями, що негативно впливають на репутацію обласної ради. Чи є рецепти виведення таких політиканів на чисту воду?
— Якби рецепт був, ми б ним давно скористалися. Хоча, мушу відзначити, рівень політичної свідомості нашого суспільства постійно підвищується, приходить розуміння політичних процесів. Тож успіх треба шукати в цьому. А такі сили будуть завжди. Чим активніше ми будемо відстоювати свої права, тим більше буде проявів тих сил, котрі провокують, хочуть маргіналізувати наше суспільство: мовляв, націонал–демократи — це якісь «примітиви», котрим чужі загальнолюдські цінності, котрі не шанують права і свободи людини. Вони хочуть вести дискусію навколо цього. Якби за цю роботу бралися спецслужби — було б легше. Бо подібні дії мають фінансовий слід — вони всі оплачуються. І зрозуміло, хто й для чого фінансує.
— На виборах у першому турі Львівщина здебільшого голосувала за Віктора Ющенка, підтримала ідеї і концепцію «Нашої України». Ви вважаєте, Львівщина віднайшла рецепт розуміння нової України?
— У нас край освічених людей, в нас чимало якісних навчальних закладів. І це нам дає не загубитися в потоці брехні, наклепів і провокацій. Люди навчилися думати. Тож їхнє голосування на виборах — це був свідомий вибір європейських вартостей.
І це органічно, адже Україна — це є Європа. Україна за духом та культурою є Європою навіть більше, ніж деякі члени Європейської спільноти. Культура — це ж не лише мистецтво. Культура — це як ми будуємо стосунки у суспільстві, як ми будуємо свою систему влади, як ми шануємо свободу совісті і права людини. Я не називатиму ці країни, аби не образити, але Україна стоїть вище за ціннісними критеріями, ніж деякі члени ЄС.
— Чи немає у вас побоювань, що Львівщина надалі опиниться серед «опальних» регіонів і потерпатиме від перерозподілу бюджету та зменшення державних субвенцій на користь регіонів, наближених до нинішньої влади?
— Такі спроби будуть. Але ми плануємо ефективно цьому протидіяти — будемо максимально публічними. Дуже небезпечно, коли влада починає маніпулювати цифрами. Небезпечно, коли наводиться інформація правдива, але не повна. Можна показати будь–який регіон у невигідному світлі.
От скажімо, зараз дуже акцентується на такому показнику, як валовий внутрішній продукт. От ВВП Донецької області у вісім разів вищий, ніж у Львівської області. Але це ж ні про що не говорить. Слід зрозуміти, скільки з державного бюджету пішло на вироблення цього ВВП. Якщо ми беремо вугільну промисловість чи металургію — скільки з держбюджету пішло на вироблення цього ВВП і скільки з держбюджету пішло на ліквідацію наслідків цієї діяльності, разом із екологічними програмами. Рахувати треба нетто, а не брутто. А ВВП — це ж брутто. Якби в нас були вкладені такі кошти, як у Донбас, ми б виробили не менше.
— Пане Мирославе, свого часу було підписано угоду про співпрацю між Львівською та Донецькою областями. Що вона дала?
— Завжди важко оцінити плоди такої співпраці, але, вважаю, це дуже корисна річ. Угода про співпрацю — це є політичний документ. Якщо між нашими областями було міфілогізоване непорозуміння, то цей документ засвідчує відсутність протистояння. Це є сигнал і для бізнесу, і для культури.
Про найкращу модель виборів для області
— Пане Мирославе, яка виборча модель на місцевих виборах, на вашу думку, була б найчеснішою?
— Нинішня пропорційна модель працює тільки на дискредитацію влади. Обласна рада — це орган місцевого самоврядування місцевих громад, у ньому мають бути представлені місцеві громади. А практично в повному своєму об’ємі рада складається з депутатів, котрі проживають в обласному центрі, у нашому випадку — у місті Львові. Решта територій не представлена. У нас депутати навіть за округами не закріплені. Який же це орган самоврядування територіальних громад?!
Базовий рівень виборів до органів місцевого самоврядування — село–селище–місто — має забезпечуватися мажоритарною системою. Якщо говорити про район і про область, тут можна зробити або змішану систему, або пропорційну, але за відкритими списками. Пропорційна система з відкритими списками не дуже сильно відрізняється від мажоритарної. Відкриті списки дають прив’язку депутата до округу і змушують партію до відповідальності за того депутата. Сьогодні ж ніхто не несе відповідальності, бо нема перед ким, — є лише одномандатний округ.
— Пане голово, варто зачепити ще одну болючу проблему для нашого регіону — підготовку до Євро–2012. Чи спроможеться Львівщина відстояти для себе прийняття чемпіонату Європи з футболу?
— Якщо Євро не буде у Львові, його не буде і в Донецьку. І попередня, і теперішня влада зацікавлені в тому, щоби цей проект відбувся. І УЄФА зацікавлена. Поставте себе на місце Платіні. Йому ж не хочеться, аби за його головування зірвалося проведення чемпіонату Європи. Я думаю, ми гідно проведемо цей захід.
— Зриву через державне недофінансування не буде?
— Зараз є дуже великі складнощі. Але вони є об’єктивними, адже наповнення бюджету — дуже низьке. Якщо уряд зробить певні кроки і зможе переконати Міжнародний валютний фонд, що буде прийнято реалістичний бюджет, із відповідним рівнем дефіциту, тоді можна дістати допомогу.
2010-01-22Мирослав Сеник: "Акт проголошення Соборності – одна з ключових дат в історії боротьби українського народу за незалежність" Проголошення Соборності – це дуже важлива подія в історії української нації. Україна, яка в той час була розшматована між Росією, Польщею, Румунією, Австро-Угорщиною, ніколи би не зберегла свою мову, культуру, національне обличчя якби не було ідеї великої держави, ідеї Соборності. Все те, що нами рухало протягом століть, ще з часів Київської Русі – це ідея Соборності. Сьогодні ми живемо в значно кращі часи – маємо територіальну соборність. Ми ще не до кінця маємо духовну соборність. Сьогодні важливо підтримувати ті принципи, що нас об’єднують – перш за все це мова, це наша культура, це наша історична пам’ять. Тому такі свята треба святкувати і треба акцентувати на тих об’єднуючих моментах, які повинні служити до об’єднання України.
2009-10-15Петро Колодій: "Посада заступника – партійне доручення" (інтерв’ю Західній інформаційній корпорації)Кандидатура Сех не розглядалася
– Що означає для «Свободи» і для Вас особисто посада заступника голови Львівської облради?
– Для нас ця посада означає більше можливостей бути корисним громаді Львівщини, більше можливостей здійснювати програмові засади партії.
Особисто для мене ця посада – це виконання чергового партійного доручення, а також – нагода здобути досвід роботи в органах місцевого самоврядування. Був час, коли я працював помічником-консультантом народного депутата Олега Тягнибока, курував Радехівський район. Пізніше я отримав партійне доручення формувати економічну раду у Львівській області. Тепер мене як заступника голови Львівської обласної організації ВО «Свобода» делегували на посаду заступника голови Львівської облради.
– Як сталося, що саме Вашу кандидатуру було висунуто на посаду заступника? Чому кандидатуру Ірини Сех у процесі перемовин визнали «непрохідною»?
– Кандидатуру заступника голови обласної ради затверджував політвиконком «Свободи». І, оскільки ми, на порозі президентських, ймовірно, дострокових парламентських і місцевих виборів, то керівництво об’єднання базувало своє рішення на стратегії проведення цих кампаній.
Відповідно Олег Панькевич як заступник голови ВО «Свобода» у центральному штабі відповідає за забезпечення і підготовку голів та членів виборчих дільничних комісій, спостерігачів по всій Україні.
Ірина Сех не тільки буде очолювати Львівський обласний передвиборчий штаб, а й стане довіреною особою кандидата в Президенти Олега Тягнибока. Тут я хочу нагадати, що згідно із Законом України про вибори Президента України (ст. 67), довіреними особами не можуть бути посадові і службові особи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Тому, через значні партійні обов’язки, завантаженість під час виборчих кампаній та законодавче обмеження, ні кандидатура Панькевича, ні Сех на цьому етапі навіть не розглядалися.
– Які питання на посаді заступника Ви куруватимете? Що визначаєте пріоритетним у роботі обласної ради на найближчий період?
– Згідно з розподілом, проведеним головою обласної ради, до моєї компетенції увійшли такі напрямки, як: культура, духовне відродження, засоби масової інформації та туризм; освіта та наука; адміністративний устрій та місцеве самоврядування; використання земель та регулювання земельних відносин; інвестиційна діяльність та транскордонне співробітництво; розвиток села та АПК; паливно-енергетичний комплекс; промисловість, будівельна індустрія, комунікації та енергоефективність; підприємництво, торгівля та регуляторна політика.
Пріоритетним у роботі обласної ради, вважаю, є питання контролю над цільовим використанням бюджетних коштів. Болючим в області також є земельне питання. Ми вели активну боротьбу із земельними аферистами. Тепер у нас буде більше можливостей захищати права громади.
– У 2006 році, на початку роботи цього скликання ЛОР, «Свобода» заявляла, що три заступники голови – це даремно викинені гроші, достатньо одного. А тепер два заступники…
– Так, дійсно. «Свобода» наполягала на виконанні норм закону. На той період, українське законодавство не передбачало більше одного заступника голови обласної ради. Сьогодні норма закону змінена. Має бути два заступники.
А щодо бюджетних коштів, то нагадаю Вам, що так само, як і свободівець Олексій Кайда, голова Тернопільської обласної ради, я відмовився від посадового окладу і надбавок, що становить 120 тис. грн в рік. Я також відмовився від половини своєї зарплати, надбавок та премій – цю суму щомісячно переказуватиму на соціальні потреби.
Зокрема, з першої моєї зарплати 50% планую передати на пластовий окружний захід «Повстанська Ватра», присвячений 90-й річниці з дня народження Петра Полтави, який відбудеться 17-18 жовтня у Бродівському районі.
– У скільки обійдеться річне утримання двох заступників голови Львівської облради?
– Згідно із бюджетом на 2009 рік, це – 18 556 грн на місяць. З такого розрахунку на заробітну плату заступників голови обласної ради в рік з обласного бюджету виділятиметься 222 тис. 700 грн.
«Свобода» залишається в опозиції
– Які саме наміри «Свободи» при владі (голова облради на Тернопільщині, заступник голови облради на Львівщині) будуть реалізовані, чого не вдавалося зробити будучи опозиційною?
– По-перше, «Свобода» не змінювала свого статусу опозиції у Львівській обласній раді. Як і раніше, на більшість пропонованих обласною адміністрацією проектів рішень ми матимемо свої пропозиції і даватимемо свою відповідну реакцію. Інша річ, що вплив заступника голови обласної ради, сподіваюся, допоможе тепер отримати значно більше підтримки ініціатив «Свободи» в сесійній залі.
По-друге, у Тернопільській обласній раді, де ВО «Свобода» має свого голову обласної ради, 4-х голів постійних депутатських комісій, а також 50 зі 120 депутатів, – інакша ситуація. Бо природа конфлікту і протистояння з обласною адміністрацією – дещо інші. Маючи блокуючий пакет голосів, «Свобода» вже більше, як півроку не дозволяє виконавчій владі в Тернопільській області використовувати брудні схеми розкрадання та розбазарювання бюджету, майна, землі і надр, що вони робили раніше. Хоча для ухвалення позитивних рішень нам не вистачає 11 голосів. А представники інших фракцій в Тернопільській обласній раді («Єдиного центру», УНП, Блоку Литвина і «Нашої України») є, як правило, або головами райдержадміністрацій, або працівниками виконавчих служб і, автоматично, підлеглими голові обласної адміністрації Юрієві Чижмарю («Єдиний центр»).
Що стосується фракції «Партії регіонів», то, незважаючи на їхню нібито «критику» влади в сесійній залі, їхні голосування ідуть в унісон з позицією обласної адміністрації. Тим більше, вже ні для кого не є таємницею, що «Єдиний центр» підтримуватиме Віктора Януковича на посаду президента України.
Наприклад, за цей період в Тернопільській обласній раді було ухвалено 270 рішень соціально-економічного, політичного характеру, питань, які стосуються негайного вирішення господарських проблем краю, більшість з яких – ініційовані фракцією «Свободи». До речі, це – найвищий показник в Україні. Натомість, лише частково 8 із 28 ухвалених цільових програм в Тернопільській області, станом на 1 вересня 2009 року, профінансовані обласною держадміністрацією.
Отже, наше завдання – заслуховувати виконавчу владу, оцінювати її діяльність, контролювати і вимагати негайного виконання рішень обласної ради. До прикладу, 6 жовтня, на позачерговому засіданні сесії Тернопільської обласної ради (до речі, ініційованого фракцією ВО «Свобода»), тільки депутати-свободівці проголосували за визнання незадовільною роботи облдержадміністрації щодо утилізації твердих побутових відходів. Це ж – абсурд! Вся Україна знає, що через намагання отримати «відкати» при будівництві сміттєпереробного заводу і відведенні землі під нього, вже 15 років вирішення цієї проблеми гальмується владою. Ті ж депутати живуть серед того сміття, але страх і бажання догодити голові облдержадміністрації не дають їм можливості реалізувати волю народу, який їх обирав, відправити у відставку непрофесійних, нечистих на руку керівників. До речі, ще 20 серпня обласна рада своїм рішенням зобов’язала облдержадміністрацію не тільки виділити землю під сміттєпереробний завод, перерахувати 2 млн грн, виділених обласною радою на закупівлю сміттєсортувальної машини, а й розробити і подати на затвердження обласної ради програму поводження з твердими побутовими відходами. Цього не зроблено. Тернопільська область є єдиною в Україні, в якій ця програма – відсутня до цього часу.
Уявляєте собі, під час сесії заступник голови ОДА Б. Якубовський договорився до того, що, смітєєпереробний завод у Тернопільській області немає можливості побудувати, бо, ця область є найбільш густо заселена, відтак, буцімто, немає вільної землі. Це яскравий приклад, що сваволя влади не тільки в центрі, а й на місцях, перейшла всі межі.
– Обіцянки «Свободи» навести порядок у владі на Львівщині будуть реалізовані? Зокрема, йдеться про лобіювання земельних і майнових питань в обласній раді?
– Ми будемо намагатися навести порядок, але чи ми зможемо навести його до кінця, я би не хотів про це переконливо стверджувати. Ми всі зусилля скеруємо на це.
У зв’язку з економічною кризою питання викупу майна взагалі не стоїть. Я не бачив у порядку денному охочих, хто би хотів сьогодні викуповувати майно. Особисто моя позиція така: якщо люди працюють і орендують майно, обласна рада як власник має йти їм на зустріч. Так само і щодо земельних ділянок, якщо людина використовує її за призначенням, їй потрібно допомагати: давати розтермінування в оплаті, щоб використання майна чи землі було дійсно продуктивним. Лобіювання цих питань – це ганебні речі, які я думаю взагалі не будуть використовуватися сьогодні в обласній раді.
«Свобода» нікуди не вливалася, щоб сидіти тихо. Ми завжди боролися з земельними аферами і будемо робити це надалі. Посада заступника – додатковий важіль у цій боротьбі.
– Раніше «Свобода» не раз публічно «діставала» голову ЛОР Мирослава Сеника, звинувачувала його у порушенні регламенту тощо. Як тепер склалися ваші стосунки з головою облради?
– Я Вас запевняю, що позиція «Свободи» як до виборів заступника голови обласної ради, так і після них залишається принциповою і незмінною. Ви у цьому вже не раз переконувалися і ще не раз переконаєтеся в майбутньому. Згадайте хоча б минулу сесію.
Мої стосунки з головою обласної ради є діловими.
Трансляції сесій Львівської облради – це вияв демократії
– Тягнибок прокоментував ваше обрання як додатковий важель контролю за підрахунком голосів на виборах. Яким чином ви це будете робити?
– Я діятиму виключно в рамках українського законодавства. Але вже сам факт, що «Свобода» має свого представника в органах місцевого самоврядування, буде стримувати амбіції фальсифікаторів.
– Львівська облрада на час президентської кампанії може перетворитися на агітмайданчик за кошт громади… Чи готові Ви піти на припинення трансляцій сесій, що також дало би значну економію бюджетних коштів?
– Наш агітмайданчик – це наша діяльність.
Щодо прямої трансляції, то це традиція з перших днів роботи Львівської обласної ради демократичного скликання з 1990 року. Це один з найвищих проявів демократії, прямого народовладдя і гарантія прозорості діяльності облради. Люди мають право знати, що роблять їхні обранці. І першими, хто зазіхав на пряму трансляцію, були есдеки Медведчука. До речі, Тернопільська обласна рада, за пропозицією фракції ВО «Свобода» на виконання нашої передвиборчої програми, вперше за роки незалежності ввела пряму трансляцію. І безвідносно до того, «Свобода» буде в опозиції, чи при владі, ми відстоюватимемо право громади знати, як працюють і що ухвалюють їхні обранці.
Всі питання, які піднімають депутати від «Свободи» носять соціальний характер і, я думаю, є цікавими для мешканців області. Я не вбачаю тут особистого піару. Через трансляцію сесій обласної ради ми демонструємо нашу роботу. Це прозоре ведення політики.
Трансляції також стримують чиновників від «безпредєлу» – суттєвих зловживань.
«Свободу» фінансують за благодійні внески
– Ваша позиція щодо теперішнього стану місцевого самоврядування в Україні. Чи можна стверджувати про те, що депутати місцевих рад, у першу чергу, відстоюють кулуарні та свої бізнесові інтереси? Як відновити зв’язок депутата з виборцями?
– Позиція «Свободи»: «Ні!» – самоврядності територій, «Так!» – самоврядності населених пунктів.
Ми вважаємо, що треба ухвалити закон про прозору і просту процедуру відкликання депутатів. Це не дасть їм забути, хто їх вибрав і що вони обіцяли виборцям.
Слід забезпечити підвищення ролі місцевого самоврядування шляхом перерозподілу повноважень та фінансових ресурсів між центральними органами влади і органами місцевого самоврядування за принципом: формування бюджету «знизу вгору».
Необхідно також запровадити практику якнайширшого прямого народовладдя у територіальних громадах – референдуми, плебісцити, загальні збори тощо. Проводити місцеві референдуми з життєвоважливих питань. Запровадити механізм вето громади щодо рішень органів місцевого самоврядування.
А також варто поглибити вплив місцевого самоврядування на життєдіяльність громади шляхом створення будинкових, вуличних, квартальних комітетів та інших органів самоорганізації населення. Дозволяти наділяння землі та нове будівництво у населених пунктах тільки за згодою цих органів. Спірні земельні та будівельні питання вирішувати шляхом проведення місцевих референдумів.
Ви запитуєте про депутатів місцевих рад, які відстоюють кулуарні та свої бізнесові інтереси. Прикро, але такі є. І ще прикріше, що таких є немало. Ті політичні сили, які приводять подібних депутатів, повинні нести за це політичну відповідальність. Люди повинні уважніше дивитися у списки, за кого вони голосують. Отут і знадобиться дієвий закон про можливість відкликання депутатів.
– Багато депутатів облради з інших фракцій хочуть вступити до «Свободи» перед черговими виборами. Скільки таких охочих? Назвіть їх?
– До мене особисто і до керівництва обласної партійної організації не зверталися депутати, які б мали бажання вступити у ВО «Свобода», стати членами партії. Таких заяв ми ще не бачили. Але, в принципі, депутатів, які підтримують позицію «Свободи», в обласній раді є багато. Якщо взяти від початку роботи нашого скликання і до сьогодні, є дуже багато депутатів, яким подобається позиція і справи «Свободи». Але дуже часто через тиск партійного керівництва з Києва вони не підтверджують свою позицію голосуванням.
Якщо ви маєте на увазі Богдана Кука, то конкретної розмови ще не було. Не було його заяви з наміром вступити до «Свободи». Але якщо Богдан Кук напише таку заяву, ми її розглянемо.
– Як тоді питання імперативного мандату?
– Давайте не будемо заглядати наперед. На сьогодні цього немає. Ми маємо багато прикладів, коли люди перейшли з однієї партії до іншої, але не виходячи з фракції вони мають можливість залишатися депутатами.
– Хто фінансує «Свободу»? Тягнибок у мери Києва, тепер Тягнибок у Президенти, масштабна рекламна кампанія. Це все коштує…
– Звичайно. Моїм завданням на одній із партійних посад було формування економічної ради. На сьогодні є економічна рада при обласній партійній організації, є такі і при районних організаціях «Свободи». Економічна рада складається з підприємців, бізнесменів, за кошт яких і живе партійна структура. У раду входять партійці і симпатики «Свободи». На їх благодійні кошти ми проводимо свою діяльність.
2009-10-13"Мені подобається ця робота" - Роман Ілик, перший заступник голови Львівської обласної ради, про свою роботу, враження від неї та бюджет області в інтерв’ю газеті "Суботня пошта" - Насамперед хотілося б дізнатися, як минули перші тижні роботи на новій посаді?
- Вони минули непомітно й цікаво, адже роботи надзвичайно багато. Однак життя навчило мене братися серйозно до будьякої роботи і виконувати її добросовісно та якісно. Особливо коли йдеться про високу посаду в обласній раді. До речі, користуючись нагодою, хочу подякувати усьому депутатському корпусові за висловлену мені високу довіру.
- Які обов'язки покладено на Вас як на першого заступника голови?
- Перший заступник виконує функції керівника облради на час його відсутності. Окрім того, між двома заступниками голови обласної ради розподілені функції щодо кураторства комісій та міст обласного підпорядкування і районів Львівської області. Немало доводиться виконувати представницьких повноважень, таких як привітання, нагородження, участь у різноманітних заходах і т. ін.
Останні два тижні виявилися особливо напруженими, оскільки у Львівській області відбувався Міжнародний економічний форум, у рамках якого нашу область відвідали спершу Президент України, а на другий день і прем'єрміністр. Як заступник голови облради, я брав участь у роботі форуму, а також разом із головою облради та іншими посадовими особами займався проведенням візитів перших керівників держави.
Зараз на Львівщині триває екуменічний тиждень, який також передбачає присутність на низці заходів. Паралельно з цим активно залучений у бюджетний процес, адже саме зараз триває напружена робота над підсумками виконання цьогорічного бюджету і формуванням нового бюджету області на 2010 рік. Щодня відбуваються і засідання комісій облради, і наради за участю представників облради та ОДА з цих питань, вже навіть мав нагоду спільно з ОДА та містом відстоювати інтереси області на останньому засіданні Кабміну.
До цього всього в мене з'явився ще один відповідальний і цікавий обов'язок. Нещодавно був обраний головою Громадської ради представників місцевого самоврядування при комітеті ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. На нас покладений обов'язок інформувати членів комітету про стан дотримання законності в роботі правоохоронних органів на місцях, а також вироблення рекомендацій та ініціатив щодо покращення законодавчої бази, яка регламентує діяльність цих структур під кутом зору їх співпраці з місцевою владою.
- Під час економічного тижня до Львова приїжджав голова Донецької обласної ради Анатолій Близнюк. Серед іншого він розкритикував регіональну угоду між Кабміном і Донецькою областю. Він заявив, що задекларованого фінансування у рамках угоди немає і Донеччина не отримала ще жодної копійки від уряду. Львівщину наступного року чекає така ж ситуація?
- Труднощі з фінансуванням є завжди і не лише у Донецької області. Проте Донецька область, на відміну від Львівщини, всі минулі роки користувалася підвищеною опікою з боку центру, а отже, їй сьогодні складно звикати до того, що зараз Кабмін намагається приділяти однакову увагу всім без винятку регіонам, а не тільки Сходу. Просто треба набратися терпіння.
Якщо говорити про Львівщину, думаю, мені не варто переконувати, що жодний український уряд не зробив стільки для Львівщини та Львова зокрема, як сьогодні робить уряд Тимошенко. Лише завдяки фінансовій підтримці Кабміну сьогодні Львів залишається в переліку містпретендентів на проведення чемпіонату Євро2012. Саме уряд, а не міфічний приватний інвестор, взяв на себе зобов'язання з будівництва головних інфраструктурних об'єктів, якот стадіон, аеропорт, дороги. Більше того, з ініціативи Юлії Тимошенко уряд поклав на себе обов'язок допомогти львів'янам та жителям області до кінця року розв'язати проблему цілодобового водопостачання та поліпшення водопостачання низки районних міст та населених пунктів області. І вже 100 із 198 млн грн на цю програму уряд виділив та скерував до Львова. Хоча особисто в мене є великі сумніви щодо того, чи справиться влада нашого міста і чи не підведе вона прем'єра в цьому питанні.
- Бюджет області 2010 року - яким він буде? Як будуть фінансуватися такі галузі, як освіта, медицина, культура?
- 2010 фінансовий рік буде непростим. Не хотів би зараз називати конкретні цифри, бо проект бюджету хоч і готовий, але ще не розданий депутатам для обговорення. Тому зазначу лише деякі тенденції та принципи його формування. Особисто для мене важливо те, що він є соціально спрямованим. Наприклад, відповідно до рішення Кабміну, з 1 січня зарплата вчителів буде піднята на 22%. За словами Юлії Тимошенко, пізніше зарплата вчителів буде піднята ще на 10%. Ці дві цифри враховані і закладені у зведених показниках бюджету Львівської області. Загалом у проекті бюджету відображена тенденція до збільшення фінансування усіх соціальних статей та галузей. Проте говорити про реальні показники зараз складно, бо, на жаль, і всі це бачать, в державі є сили, які діють у напрямку руйнування економічного та фінансового потенціалу нашої держави.
- Прем'єрміністр Юлія Тимошенко назвала злочинним закон, прийнятий Верховною Радою у першому читанні за наполяганням Партії регіонів, про підвищення соціальних стандартів. Вона також наголосила, що Партія регіонів підклала Україні атомну бомбу прийнятим законом. На Ваш погляд, який вплив матиме це рішення на обласний бюджет і чи дійсно у словах прем'єра є рація?
- Так, лідер уряду має рацію. Кабмін підходить до вирішення питання підняття соціальних стандартів реально, на підставі глибокого економічного аналізу і стратегічних прогнозів. Якщо ж говорити про ініціативу Партії регіонів - то це голий передвиборний популізм, обіцянка, яка реально неможлива до виконання в умовах серйозних економічних негараздів. Але якщо ця обіцянка набуде статусу закону, то вона є обов'язкова до виконання. Наслідки таких рішень будуть мати згубний вплив як для держави, так і для регіонів, бо відповідних шляхів наповнення бюджету для цього просто зараз немає.
- Цього року у Львівській області відкрилося чи не найбільше нових шкіл, порівняно з минулими роками. Яка загалом ситуація з грошовим забезпеченням освітян цього року, із забезпеченням учнів підручниками і як вона вирішуватиметься?
- Цього тижня, а саме 14 жовтня, на Покрови, відбудеться відкриття нового сучасного приміщення школи у смт Красне. Ще 12 шкіл на Львівщині є у стадії реконструкції чи добудови. Ці проекти фінансуються за рахунок державних коштів, і сьогодні досягнуто попередньої домовленості з Кабміном про те, що їх буде завершено протягом найближчих двохтрьох років.
Однак особисто вважаю, що нам слід переглянути підходи і внести корективи у програму будівництва та реконструкції шкіл в області з врахуванням останніх демографічних показників та тенденцій. Приміщення під школи, на мою думку, необхідно проектувати з урахуванням того, яка реальна кількість дітей вже є і який прогнозований приріст. А ті проекти, які вже реалізовуються і є надто великими для реальних потреб, то в них могли б розміститися також дошкільні дитячі установи. Адже відомо, що останніх вкрай бракує в області.
Якщо ж говорити про заробітну плату, то за останньою інформацією обласного управління освіти, жодної заборгованості із зарплатні вчителям немає. Зате утворилася заборгованість із доплат. Радехівський район, наприклад, сьогодні доплачує 10% від заробітної плати, Львів - 3040%, а Жовківський, Кам'янкаБузький, Пустомитівський райони доплачують 100%.
Викликає певне занепокоєння ситуація із забезпеченням шкіл області новими підручниками. Школи з українською мовою навчання станом на сьогодні забезпечені новими підручниками на 50%, з російською мовою - на 40%, польською - на 30%. Міністр освіти і науки Іван Вакарчук запевнив, що до кінця року ця проблема буде вирішена. 70% від запланованих нових підручників вже надруковано. І, за словами начальника управління освіти і науки Львівської ОДА Павла Хобзея, щодня з Києва приїжджає машина з новими книгами.
- Прошу розказати детальніше для "Пошти" про проект створення історикодуховного комплексу у селі Лаврів Старосамбірського району.
- На території села Лаврова розташована пам'ятка архітектури XIII століття - монастир святого Онуфрія. Історія пов'язує заснування цього монастиря із князем Левом Даниловичем - на честь якого названо місто Львів. Ймовірно, що його княжа резиденція була десь неподалік, у Спасі, на горі. Згодом ця гора стала називатися Замковою або Княжою. За переказами, саме Лев Данилович збудував цей монастир, а у старості постригся у монахи, прийняв чернецтво, там помер і був похований.
Отож, йдеться про створення історикодуховного комплексу у селі Лаврів. Цей об'єкт внесено до Державної цільової програми підготовки і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу. Адже монастир у Лаврові - унікальний туристичний об'єкт і може стати місцем паломництва не тільки львів'ян.
У цьому році Мінрегіонбуд передбачив 2,520 млн грн на ремонтні роботи. За ці кошти планують провести реставрацію та ремонт церкви св. Онуфрія з монастирськими приміщеннями та дзвіницею. Однак нещодавно з'ясувалося, що працівники Львівської ОДА навіть не знають, хто замовник. Вже жовтень, а вони не провели ще тендера, а часу освоїти кошти вже майже не залишилось.
Зауважу, що Львівська облрада виділила з обласного бюджету розвитку 250 тис. грн на проектні роботи із водовідведення. Проблема збереження церкви і монастиря полягає насамперед в тому, що їх підтоплює. За рахунок церкви фінансуються археологічні розкопи. Однак цих коштів не достатньо для проведення усіх необхідних заходів і приведення цієї території до належного стану. Тому ми розглядаємо питання залучення коштів ЄС.
Проте зараз важливо раціонально освоїти кошти, а далі вже можна говорити про якісь інвестиційні проекти. Тому на черговій сесії ми вимагаємо в адміністрації прозвітувати про використання грошей та хід виконання робіт. Ми, депутати Львівської обласної ради, докладемо максимум зусиль для того, щоб здійснити цей проект.
Скажу від себе, що там справді святе місце. Це відчувається. Біда у тому, що ми не завжди вміємо шанувати свої історичні цінності.
2009-08-06"Бюджет не може всіх нагодувати" - Ростислав Бондаренко, голова постійної депутатської комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Львівської обласної ради, про наповнення бюджету області та поглиблення кризи в інтерв’ю газеті "Суботня пошта" - Як виконується бюджет області за підсумками шести місяців цього року?
- За результатами шести місяців податкова виконала план надходжень до бюджету, митниця не виконала. За сім місяців цього року план із доходів виконано на 92,8%, з них 91,4% виконала митниця, 101,1% - податкова.
До державного бюджету на 1 серпня мобілізовано доходів у сумі 3153,3 млн грн, або 92,8% до плану платежів, від яких відраховано дотацію вирівнювання в сумі 1255,5 млн грн, або 98,5% плану на січеньлипень. Зокрема, на 300,6 млн грн, або на 17,5% не забезпечено виконання планових завдань митними органами. Порівняно з відповідним періодом минулого року, надходження до Державного бюджету зменшились на 617,4 млн грн, або на 16,4%.
- Чому не вдалось повністю виконати усі надходження до бюджету?
- Є загальний спад в економіці, зменшення маси імпорту, спад промислового виробництва. Хоча Львівщина непогано виглядає на фоні інших областей. Зараз ввели новий термін - сповільнення падіння ВВП. Тобто якщо на початку року у нас було зменшення ВВП на 30%, то зараз - на 25%.
Перші шість місяців в основному завжди фінансуються лише захищені статті. Фактично до серпня капітальні видатки і все, що не стосується захищених статей, не фінансується. Це пов'язано з тим, що у липні виплачуються дуже великі відпускні працівникам медицини і освіти. На 1 серпня ситуація більшменш вирівнялася, бо було відставання в освіті. І лише з серпня почнеться фінансування капітальних видатків.
- Програма стабілізації соціальноекономічного розвитку Львівської області 2009 року - які її проблеми та перспективи?
- Програма стабілізації - це фактично друга назва цьогорічного бюджету. У програмі стабілізації, крім напрямків розвитку економіки та елементів впливу адміністрації, держави на розвиток економіки, є також додатки, де розписані об'єкти капітального будівництва, що фінансуються з обласного бюджету, та екологічний фонд, який теж з обласного бюджету фінансує різні проблемні ситуації, пов'язані з екологією.
Основна проблема у нас та сама, що й в Україні загалом, - економічний спад та фінансова криза. Формально середня заробітна плата не падає, але падає купівельна спроможність громадян. Кількість реально зайнятих на виробництві теж падає. За даними соціальних служб, кількість безробітних навіть зменшується, але фактично це відбувається за рахунок того, що люди працюють в режимі неповної зайнятості.
Які є проблеми? Це загальні проблеми як для Львівщини, так і для України - на кожній конкретній території влада має займатися своїми проблемами, шукати шляхів їх розв'язання, підтримувати людей, які живуть на цій території.
- Влада Львівської області успішно дає раду з цими проблемами?
- Влада дає раду настільки успішно, наскільки це можливо в цій ситуації. Влада своїми діями не поглиблює проблеми в області. Новий губернатор і заступники краще розуміють і правильно реагують на економічні процеси, ніж їхні попередники. Неправильно буде вирвати з контексту одну область, коли загалом в Україні немає інвестиційної привабливості у зв'язку з кризою та корупцією на всіх рівнях.
Основна проблема, яка може нас чекати цього року, - це невиконання бюджету. І якщо на захищені статті ще більшменш гроші знайдуться, бо за цим будуть слідкувати з Києва, то все, що пов'язано з розвитком області, буде фінансуватися за залишковим принципом. На здачу шкіл, об'єктів обласного значення грошей може не бути. Але детальніше це буде видно за підсумком дев'яти місяців - тоді завжди корегується бюджет. Останні десять років його завжди корегували у бік збільшення, жодного разу на зменшення. Побачимо, що буде через дев'ять місяців - можливо, щось додасть Київ. Бачимо, що сьогодні законом України для "Львівводоканалу" виділено вже 190 мільйонів гривень посеред бюджетного року. З цієї суми 100 мільйонів вже на підході, і на підприємстві їх освоюватимуть уже з серпня. Можливо, прийдуть субвенції на вирівнювання тарифів і за рахунок цього буде виконано загальний фонд бюджету.
- А щодо фінансування у рамках регіональної угоди між Кабміном і Львівською областю - на ці кошти в області розраховують, чи почалося вже фінансування?
- Ця угода лише недавно була підписана, у ній закладені майже всі проблеми Львова та області. Угода дозволяє зафіксувати розмір бюджету і розмір витрат, які фінансує уряд. Сьогодні лише дві області мають підписану таку угоду - Донецька і Львівська. І, думаю, до виборів навряд чи ще з якоюсь областю підпишуть подібну угоду.
- Наскільки фінансовоекономічна криза вдарила по мешканцях області?
- Криза до нас прийшла ззовні у зв'язку з глобалізованістю світу. Україна одна з тих держав, які найгірше підготувалися до кризи. Ми пам'ятаємо кілька останніх років, коли все дорожчало: нерухомість, земля - відбувалася шалена капіталізація. І люди звикли, нічого не роблячи, заробляти гроші. Зараз ситуація змінилася кардинально, і, на мою думку, вона буде гіршою, ніж у середині 90х років. Тому що необхідні доходи на сім'ю тоді й зараз кардинально змінилися, і знайти сьогодні додаткові заробітки при тому, що є цілі галузі, у яких прогнозують не спад, а повну зупинку, неможливо. Це всі галузі, які скеровані на споживання фізичних осіб, це будівництво, банківська сфера, яка повністю сьогодні зупинилася і не працює в економіці, більша частина промислових підприємств принаймні на Львівщині зупинилася. І це сталося не тому, що ними погано керують, а тому, що ринки або зникли, або зупинилися, або просто не має грошей і клієнти не мають за що купити продукцію.
До прикладу, у бюджеті Львова заплановано умовно 100 мільйонів у бюджеті розвитку, а виконано сьогодні лише 15%. І буде добре, якщо до бюджету за весь рік надійде хоча б половина із запланованого. А фактично під цей бюджет розвитку заплановані об'єкти - ремонт вулиці Наукової. Це при тому, що бюджет Львова дуже захищений - він збирає оренду з орендарів чи за викуп майна збирає гроші. І є великі ризики. Відповідно, будуть скорочуватися видатки на капітальне будівництво у Львові.
Окрім того, сьогодні підвищуються вимоги до соціальних допомог. Для людей, які стоять на біржі праці, немає роботи. Їх "пхають" за формальними ознаками чи на двірника, чи на вантажника. Медика хочуть перевчити на комп'ютерника, що принципово неможливо. Якщо людина відмовляється, її знімають з біржі. Тобто формально біржа праці виконує свою роботу, але це не дає жодного результату. Люди, які працюють за кордоном, забирають з України туди своїх знайомих. У Євросоюзі теж криза, але не у таких масштабах, як у нас. У середньому падіння ВВП там є менше 1% за перше півріччя цього року. Відтак проблеми будуть нарощуватися, бо люди далі будуть виїжджати за кордон, держава свою функцію ефективно виконувати не може.
У нас ще не найгірший регіон, бо велику частину доходів у нас приносять туристи. Львів - історичне місто, до якого поляки мають інтерес і завжди будуть їздити сюди, незалежно від того, який тут буде стан справ.
Восени прогнозується повна зупинка будівельної галузі. Об'єкти, які сьогодні доробляються, є фактично останніми. Навіть найбільші будівельні компанії у Львівській області не мають роботи. А ресурс буде розподіляти Київ. Умовно, візьмімо аеропорт чи стадіон - тендер проводять зверху чи на місці, приїжджає компанія, залучає субпідрядників, і все. При цьому залучає з погляду коштів, вартості цих робіт, а не соціального навантаження. Будується об'єкт для нас, а ми не можемо його будувати. Тому криза тільки поглиблюється. І бюджет не може всіх нагодувати, його має підживлювати економіка, і з цим велика проблема.
- Яка роль місцевого самоврядування у бюджетному процесі, адже останнім часом на рівні уряду про це було багато сказано?
- На рівні уряду запропонований зовсім інший проект бюджетного кодексу, який є незрозумілим з погляду впровадження у життя. У ньому наголос робиться на сільські ради, відтак бюджету обласної ради як такого не буде. Цей кодекс наразі заветований. Він є радше політичним. Якщо ми хочемо, аби самоврядування брало участь у бюджетному процесі, треба передати йому низку повноважень, як це є у всьому світі. А сьогодні з одного боку є обласна рада, а з іншого - виконавча вертикаль, яка майже не рахується з облрадою. У бюджетному процесі депутати мають роль спостерігача. Принаймні так було всі ці роки. Нам дають бюджет за місяць до сесії, кажуть, що його треба затвердити, бо все зупиниться. Сьогодні ми намагаємося змінити цю ситуацію і готувати бюджет разом з адміністрацією. Хоча важко прогнозувати, чим усе це закінчиться, якщо у Верховній Раді приймуть новий бюджетний кодекс, який уже наступного року набуде чинності. Це буде складно виконати. Якщо сьогодні близько 700 бюджетів в Україні, то з наступного року їх може бути вже 12 тисяч. А села є різні - одне село може наповнити свій бюджет - у Львівській області це Пустомитівський район і, може, ще кілька наближених до Трускавця, всі інші села не зможуть цього зробити. То держава має їх дотувати чи як? А яким чином це робити. Коли грошей немає і графіки фінансування не виконуються ніде і ніким, зокрема й Міністерством фінансів.
2009-06-30«Ми чітко знаємо, що будемо робити і який результат нас чекає» - Мирослав Сеник, голова Львівської облради щодо підписання угоди про регіональний розвиток між Львівською областю та Кабінетом Міністрів України«Цей документ дає нам можливість середньострокового планування. Ми чітко знаємо на 5 років, що будемо робити, які проблеми будемо вирішувати і який результат нас буде чекати.
Угода має чотири складові – ліквідація наслідків видобування сірки та вугілля, будівництво нової шахти, це також розвиток соціальної інфраструктури – проектування та будівництво нового корпусу обласної клінічної лікарні та будівництво шкіл в кількох районах.
Це також інфраструктурні речі, особливо будівництво та реконструкція доріг в рамках підготовки до Євро-2012, а також збереження архітектурної спадщини.
Я хотів би поставити ще одне спільне питання. Йдеться про участь в єврорегіоні «Карпати». Зараз ми головуємо в цьому євро регіоні, ми створили виконавчу структурі будемо розглядатимемо звернення до уряду, щоби уряд підписав угоду з Європейською комісією щодо участі України в цьому євро регіоні. Така угода дає нам можливість користати з фондів, що виділяються на вирішення проблем, що їх мають гірські регіони як сусідніх країн, так і наші».
|
